Як ЗСУ готували південь до оборони, мінували Чонгар і боролись за Херсонщину?У нас вийшов дуже великий текст-реконструкція про те, як ЗСУ готували південь до оборони. Прочитайте, як буде час, тут ми тезово розповідаємо про проблеми, під час підготовки до вторгнення1. Після 2015 року, окрім мостів, військові влаштовували мінні поля в місцях, де може рухатись ворожа техніка. Таких полів було 5. За словами військових, з мостів на перешийках міни ніхто не прибирав. Усі пристрої та електромережі перевіряли двічі на місяць та фіксували це у журналі перевірок.2. Чи могли росіяни знати, де розташовані перешкоди? Військові злегка посміхаються у відповідь на таке запитання: "Там були позначки "міни". Є місцеві, які все одно можуть ті позначки побачити".3. Восени 2021-го два підрозділи, виснажені війною на сході, перевели на кордон з Кримом. Вони й стали основними силами, які 24 лютого зустрінуть наступ ворога. Це була 59-та бригада імені Якова Гандзюка та 137-й батальйон морської піхоти. Командувачем "Півдня" призначають генерал-майора Андрія Соколова. 4. За словами Соколова, на мирний період йому мали призначити дві бригади (3-5 тисяч осіб кожна) і батальйон (500 осіб) безпосередньо на межі з Кримом. У разі бойових дій цей склад мав поповнитись ще двома бригадами тероборони. На практиці другу бригаду так і не призначили, а наявні підрозділи були сформовані лише на 50%. Загальна чисельність основних сил на півдні перед російським наступом сягала близько 1600 осіб. 5. Командирів бригад закріпили за смугами, значно більшими, ніж передбачає бойовий статут. Батальйон з 300 морпіхів тримав смугу в 238 км, хоча за всіма тактичними нормативами мала бути 3 на 5 км. Найважча зброя, яку вони мали – 120-мм міномет. 6. 59-та бригада базувалась на полігоні під Миколаєвом. Смугу, яку їй визначили, була у 14 разів більша за норму – приблизно 140 км, без сусідів ліворуч і праворуч. Позицій на цій смузі до вторгнення не зробили. До лютого 2022 на дворі формально був мирний час, який не давав військовим права окопуватись на приватних землях. З тих же причин території вглиб Херсонщини, за перешийками, не були заміновані.7. Пізніше з'ясувалось, що українська лінія оборони була добре відома ворогу. У боях під Миколаєвом захисники захопили мапи росіян, на яких були нанесені наші позиції. Воювати з цією мапою йшла окупаційна 126-а окрема гвардійська бригада берегової оборони. Це підрозділ зрадників – колишня кримська 36-а окрема бригада берегової охорони, що у 2014 році перейшла на бік ворога.