УП. Кляті питання | Як Міноборони хоче шукати зниклих безвісти і полонених та чому їхні ро...

Як Міноборони хоче шукати зниклих безвісти і полонених та чому їхні родичі проти?Новий пілотний проєкт МОУ передбачає, що зниклих безвісти і полонених виключатимуть із "рідних" частин та зараховуватимуть до чотирьох новостворених центрів. При цьому штат кожного центру – не більше 40 співробітників. Тоді як зниклих безвісти за офіційною статистикою наразі більше 90 тисяч (більшість з них – воїни), і ще орієнтовно 7 тисяч перебувають у російському полоні. Навіщо ж Міноборони створює нову структуру і чому родичі виступають проти? Пояснюємо: 1. Дотепер за цих бійців були відповідальними підрозділи цивільно-військового співробітництва і служби супроводу безпосередньо в бригадах. За словами співрозмовника УП у Генштабі, наразі ніхто не планує розформовувати ці служби. Однак чим вони займатимуться, якщо регіональні центри запрацюють на повну потужність, невідомо.2. У служб супроводу в частинах об'єктивно більше спроможностей "вести" своїх полонених і зниклих безвісти. Співробітники регіональних центрів не матимуть інформації про весь бойовий шлях цієї категорії бійців. Вони зберігатимуть "сухий" перелік документів: особова справа, службове розслідування.3. Навіщо тоді створювати нові структури? У листі до військових частин представники Міноборони запевняють, що реалізація пілотного проєкту зменшить навантаження на військові частини, мінімізує прямі звернення рідних до підрозділів, удосконалить роботу з обліку полонених і зниклих безвісти бійців.4. Співрозмовники УП серед членів родин військових стверджують, що не отримали відповідей на більшість своїх запитань. Наприклад, не вдалося дізнатися, чи зможуть бійці після полону повертатися у свої військові частини. А також, хто проводитиме службове розслідування, якщо з'ясується, що зниклий безвісти загинув, а його справу вже передали в регіональний центр.5. Не підтримують створення регіональних центрів і керівники служб супроводу військових частин, з якими поспілкувалася УП. Наприклад, очільниця патронатної служби "Янголи" Третього армійського корпусу Олена Толкачова. На її думку, родини все одно звертатимуться до бригад із проханням поділитися деталями службового розслідування або забрати особисті речі своїх воїнів. Грубо кажучи, просто з'явиться посередник між родинами і військовою частиною.6. Але основна проблема створення таких центрів – втрата зв'язку між підрозділом і бійцями та їхніми родинами. Крім того, після переведення військові втратять свою посаду. "В нашій бригаді 70% хлопців після полону залишаються воювати. Тепер вони не матимуть такої можливості", – каже координаторка спільноти родин зниклих безвісти і полонених 57-ої окремої механізованої бригади Юлія Подару.