УП. Кляті питання | Дірки між піхотними позиціями стають усе більшими. Що заважає українсь...

Дірки між піхотними позиціями стають усе більшими. Що заважає українській армії стримувати росіян?Ми поспілкувалась із військовими як безпосередньо на передовій, так і у штабах, і вирішили розібратись, які основні проблеми заважають Силам оборони стримувати тиск росіян на фронті. Отже: 1. Дефіцит піхоти. Найгострішою потребою безпосередньо на передовій залишається піхота. Тому відстань між сусідніми позиціями може складати 200–300, 500–700 метрів, а іноді навіть по кілометру. У межах фронту це величезна відстань, точніше – дірка для проходу ворожої піхоти. За словами офіцера однієї з бригад, що стоїть на Покровському напрямку, є навіть позиції, які стоять суто заради галочки – на них контужені, трьохсоті: "Вони стоять там, щоб зверху тішилися, що в нас там є позиції".2. Дірки між позиціями та відсутність сталої лінії бойового зіткнення (ЛБЗ). Це означає тісне розміщення позицій Сил оборони між позиціями ворога – як, наприклад, на Добропільському виступі, проникнення піхоти, а не ДРГ противника, у прифронтові міста – як у випадку з Костянтинівкою чи Ямполем. Через відсутність бійців на першій лінії піхотою вимушено стають дронщики та мінометники, які стоять за 3–5 км від переднього краю. У найгірших випадках, про які УП теж відомо, росіяни навіть доходять до артилерійських позицій. Це 10–15 км від ЛБЗ.3. Складний перехід на корпуси. Ключовою перевагою переходу Сил оборони на корпусну систему прихильники реформи називали появу сталих органів управління. Але саме цього поки так і не відбулося, оскільки на місцях в тому чи іншому вигляді все ще існують тимчасові ОТУ, ТГРи і т.д..4. Мікроменеджмент головнокомандувача та постійні зміни в структурі управління військами. У червні 2025-го УП писала, як головком Олександр Сирський вдається до ручного управління фронтом. За ці три місяці ситуація лише ускладнилася. Спочатку Сирський почав регулярно відвідувати та "підрулювати" дії підрозділів на Добропільському виступі, який нині "зрізають" Сили оборони. Згідно з публічними згадками самого головкома, за останні 3,5 місяця він з'їздив на наради та зустрічі з тамтешніми командирами аж вісім разів. За даними УП, саме головком, а також командувач ДШВ Олег Апостол є ключовими людьми, що ставлять задачі штурмовим підрозділам на цьому напрямку – попри те, що тут має керувати 1-ий корпус НГУ "Азов".5. Дронові виклики. Якщо дивитись на ситуацію в розрізі, то можна виділити головну тезу – Україна все ще переважає в інноваціях, але росіяни беруть масовістю виробництва, що з кожним днем все більше й більше відчувається як на фронті, так і в тилу.6. Відтягування тилів від лінії бойового зіткнення. Через активність російської авіації та дронів приблизно з кінця весни – початку літа цього року підрозділи забезпечення української армії почали відсуватися подалі від ЛБЗ. Це означає, що плече логістики стає довшим і складнішим. Водночас це є способом уберегти людей та техніку. Разом із підрозділами забезпечення подалі від ЛБЗ почали шукати житло й самі військові, що суттєво подовжує час добирання на позиції.