Останнім часом світ жваво обговорює підсумки пілотованої (першої за більш ніж на 54 роки) місячну місію Artemis II 🌔. Не дивлячись на те, що цього разу висадка астронавтів на поверхню земного супутника не передбачалася, було встановлено історичний рекорд віддаленості людини від Землі: екіпаж місії у квітні 2026 року відлетів на 406 764 км від рідної планети 🚀, обігнувши Місяць, й попутно зробивши чудові знімки зворотної сторони супутника!

🌑 📷

З огляду на цю знаменну подію, принагідно згадати й про нашого співвітчизника, що побував в космосі 🌠 - Леоніда Каденюка. До чого тут палеонтологія - запитаєте ви? Та, власне, ні до чого. Швидше в ефірі знову рубрика "видатні українці". І хоча перший і (наразі) єдиний український космонавт не був палеонтологом, у 1997 році на борту американського шатла «Колумбія» він був «космічним біологом» та провів ряд цікавих експериментів. Ось що він там робив:1.

🐝 Бджолиний пензлик у невагомості

Одним із найскладніших завдань Каденюка було штучне запилення квітів ріпи (Brassica rapa). У космосі немає ні вітру ні комах, тому Леонід Костянтинович робив це власноруч за допомогою спеціального інструменту, виготовленого з… волосків бджоли! Це була ювелірна робота в умовах, коли все навколо літає.2.

🥗 Салат для майбутніх марсіан

Головна мета його дослідів із соєю та ріпою — з'ясувати, чи зможуть рослини розмножуватися в космосі. Без цього колонізація Марса чи Місяця неможлива, адже не можна постійно возити запаси їжі з Землі. Каденюк довів: рослини в космосі можуть пройти повний цикл розвитку.3.

👃 Аромат, що збиває з ніг

Каденюк згадував у мемуарах дивовижну річ: у невагомості запахи стають набагато сильнішими. Коли в його міні-лабораторії розквітла ріпа, її солодкий аромат відчувався по всьому шатлу. Для астронавтів, які тижнями дихають лише технічним повітрям, це був справжній «ковток Землі».4.

🌿 Космічний мох та гравітація

Крім високих рослин, він вивчав мох. Чому? Мох дуже чутливий до гравітації. Каденюк досліджував, як клітини моху «розуміють», де верх, а де низ, коли навколо — повна невагомість. Дані експерименти внесли значний вклад у світову й вітчизняну науку та допомогли краще зрозуміти як влаштовані живі організми і зайвий раз нагадали наскільки усі вони (включно з людством) залежимо від нашої рідної планети Земля 🌎.