Базилевич🐜Граніт КрінЖ2

В підлітковому віці Булгаков був одним із небагатьох письменників, які мені сподобалися в шкільній програмі, яких я не вважала нудними і твори яких читала поза програмою.Він був киянином, але не відчував себе українцем. Він був талановитим і антирадянським. І постає питання: "кенселити" його чи ні, відміняти його існування чи приймати як частину нашої історії?Вважаю, ми рухаємося трохи не туди. Нам треба залишати всіх, кого ми породили як земля, як територія, як народ, як населення. Усе і всі, хто були в нашій історії та відображали її багатогранність, мають бути досліджені та залишатися.Булгаков — дитя Києва. Київ його виростив, він тут сформувався, і без Києва його б не існувало. Він відображав частину, і немаленьку, населення столиці, яка не дотримувалася ані націоналістичних, ані комуністичних поглядів. І те, що тоді ані УНР, ані Директорія, ані інші варіанти мінливої української влади не змогли знайти до таких людей підхід (звичайно, це не лише вина політиків, вплинуло багато причин), стало одним із факторів розвалу української державності та стає фактором ризику зараз.Для чого повторювати помилки минулого, наштовхуючи багатьох людей у нашій державі на те ж тихе несхвалення, яке може згодом вилитися в підтримку якоїсь чергової "ОПЗЖ", мені незрозуміло.Вважаю, такий підхід матиме чергові негативні історичні наслідки.Булгаков — український письменник, репрезентативний для певних явищ, які мали місце й вплинули на історію України, і не має бути відданий росії. Він був заборонений в СРСР! Його доробок значно цінніший за деякі безталанні патріотичні націоналістичні твори «правильних» митців, і «відміняти» його в Україні неправильно.Така моя думка.

🌿 Навесні цього року у Київ пережив особливу подорож у часі.Протягом травня відбулися екскурсії, що повторили маршрути, якими ходили учасники природничих курсів 111 років тому — у розпал Першої світової війни. Вони охопили Пущу-Водицю, Труханів острів, Голосіївський ліс і Бабин Яр, а також Національний науково-природничий музей.У 1915 році ці прогулянки були частиною курсів із підготовки керівників природничих екскурсій. Їхні учасники вивчали рослини, тварин і геологію та вчилися бачити цінність природи навіть у часи великої війни. Через 111 років ці маршрути знову дали можливість побачити, що змінилося, а що дивом збереглося.Проєкт реалізовано з особистої ініціативи нашої колеги Ніни Диренко @ninadirector в рамках Documenting Ukraine. Щиро дякуємо екскурсоводам — Івану Мойсієнку, Алісі Атаманчук, Олексію Василюку, Олексію Марущаку, Роману Лисенку, Олексію Коваленку, Леоніду Горобцю та Євгену Науменку — за знання, натхнення і можливість по-новому поглянути на знайомі місця.📸 Запрошуємо переглянути фото в каруселі. У ній є сучасні світлини з екскурсій та історичні фотографії тих самих локацій, зроблені понад століття тому.Сьогодні, як і 111 років тому, Україна живе в умовах великої війни. Саме тому важливо продовжувати документувати природу, її зміни та стійкість. Колись учасники тих екскурсій залишили нам безцінне свідчення про зелені зони Києва початку ХХ століття. Тепер формується таке свідчення і для майбутніх поколінь.📖 Наприкінці 2021 року було перевидано книгу, у якій зібрано описи екскурсій 1915 року. Посилання на неї залишимо в сториз.💚 Також триває робота над новим виданням про зелені зони Києва під час сучасної війни, до якого увійдуть матеріали цих екскурсій. Книга буде доступна безкоштовно онлайн, а підтримати її створення можна за посиланням у сториз.Є надія, що ще через 111 років хтось знову пройде цими маршрутами й побачить, що попри всі випробування Київ зберіг свої ліси, схили, острови та життя, яке їх наповнює 🌱📷 Історичні фото В. С. Ясногородського📷 Сучасні фото Діни Линник

Одна з неочевидних проблем нашої армії - надто швидкі підвищення.Іноді це вимушено, через втрати молодшого офіцерського складу. Але далеко не завжди.Я хочу звернутись до військових, курсантів, які можуть опинитись перед таким вибором.Не дозволяйте відбирати у себе право на помилки. Не дозволяйте відбирати у себе досвід.Система й так не дала більшості з вас побачити, що таке війна з позиції солдата. Тому спробуйте затриматись на позиції командира взводу якомога довше. Це єдине місце, де ви ще можете щодня перебувати поруч із солдатами і сержантами. Бачити, як формуються колективи. Чим вони живуть. Як працюють. Як реагують на стрес. Як відновлюються. Як сваряться.Коли ви підете на підвищення, ви заберете із собою рівно стільки розуміння солдатського життя, скільки встигли набрати на рівні взводу. І чим глибший цей досвід, тим точніше ви потім зможете оцінити: здатні люди виконати те, що ви нафантазували, чи ні.Я бачив достатньо космічних наказів окремих полковників, які свого часу пробули командирами взводів місяць-два ще до повномасштабної війни, а потім швидко піднялись по щаблях. І на моє глибоке переконання - космічність їхніх задумів іде саме звідти. Із того моменту, коли їм зробили ведмежу послугу й надто швидко підвищили.Є ще один бік цього питання, про який майже не говорять.Через психологічну неготовність до вищих посад багато талановитих молодих військових банально скурвлюються. Не справляються з гординею, і робоче починає підмінятись особистим.Я бачив надто багато прикладів, коли дійсно молодих і перспективних знищувала саме посада, до якої вони не були готові. Ні зрілістю, ні досвідом, ні характером. Пізніше, вони б витягнули цю роботу, але їм зробили ведмежу послугу, і вони опинились там надто рано.Швидке підвищення - це не завжди подарунок. Іноді це спосіб втратити командира ще до того, як він ним дійсно стане.Слава Україні!

Уся таблиця з файлу invasive_plants_ua.tsv (47 видів):Джерела:1. Вікіпедія — Список інвазійних видів в Україні (uk.wikipedia.org)2. Наказ Міндовкілля №184 від 03.04.2023 (13 дерев, заборонених у лісовідтворенні)3. Наказ Міндовкілля №695/39751 від 05.05.20234. iNaturalist API — таксономічні ідентифікаториAilanthus altissima — 57278 — Айлант найвищийAralia elata — 158549 — Аралія маньчжурськаAmbrosia artemisiifolia — 53587 — Амброзія полинолистаAmbrosia trifida — 53034 — Амброзія трироздільнаAmorpha fruticosa — 57356 — Аморфа кущоваHeracleum mantegazzianum — 130228 — Борщівник МантегацціHeracleum sosnowskyi — 499936 — Борщівник СосновськогоBupleurum fruticosum — 82601 — Bupleurum fruticosumAsclepias syriaca — 47911 — Ваточник сирійськийVeronica filiformis — 55825 — Вероніка нитковиднаElodea canadensis — 76793 — Водяна чума канадськаCentaurea diffusa — 76210 — Волошка розлогаUlmus pumila — 79463 — В'яз низькийGleditsia triacanthos — 54797 — Гледичія колючаJuglans nigra — 54504 — Горіх чорнийGrindelia squarrosa — 77305 — Ґринделія розчепіренаReynoutria sachalinensis — 593040 — Далекосхідна гречка сахалінськаQuercus rubra — 49005 — Дуб червонийParthenocissus quinquefolia — 50278 — Дикий виноград п'ятилистийCeltis occidentalis — 54857 — Каркас західнийPhellodendron amurense — 166636 — Коркове дерево амурськеAcer negundo — 47726 — Клен ясенелистийLupinus polyphyllus — 59549 — Люпин багатолистийElaeagnus angustifolia — 64694 — Маслинка вузьколистаGalinsoga parviflora — 48178 — Незбутниця дрібноцвітаPaulownia tomentosa — 119792 — Павловнія повстистаEchinocystis lobata — 48618 — Ехіноцистис лопатевийRobinia pseudoacacia — 56088 — Робінія звичайнаCyclachaena xanthiifolia — 1593093 — Циклахена нетреболистаImpatiens glandulifera — 47892 — Розрив-трава залозистаImpatiens parviflora — 51736 — Розрив-трава дрібноцвітнаSisymbrium loeselii — 79125 — Сухоребрик ЛьозеляBunias orientalis — 159601 — Свербига звичайнаHelianthus tuberosus — 122970 — ТопінамбурBidens frondosa — 51712 — Череда листянаPrunus serotina — 54834 — Черемха пізняAmaranthus albus — 57893 — Щириця білаAmaranthus powellii — 75398 — Щириця ПауеллаAmaranthus blitoides — 58774 — Щириця лободовиднаAmaranthus retroflexus — 58776 — Щириця загнутаFraxinus pennsylvanica — 54808 — Ясен пенсильванськийSolidago canadensis — 67808 — Золотушник канадськийErigeron canadensis — 76907 — Злинка канадськаErigeron annuus — 76897 — Злинка однорічнаOenothera biennis — 62207 — Енотера дворічнаReynoutria japonica — 914922 — Далекосхідна гречка японська

На фоні насувайочогося догівірняка заходілось написати логрід. Цікаві були 2,5 місці. Читаючи методички голови сьогодні бачу цікавий калейдоскоп. Як вони всі в унісон намагаються зʼїхати з теми «як ми усі проєбали догівірняк». Спектр аргументації різний тут тобі і те що полімаркет фейк і Фотошоп, і те що пиня напиздів, і те що нічого ще не рішено до банального просто переключились на іншу тему як ніби ніколи не були апологетами вічної війни і провидцями штурму Риги. Нажаль неухильне падіння акцій впк стверджує що аналітики великих інвесторів вважають інше. Найкумедніша думка яку я зустрів це «пропагандисти зі всіх сторін занурюють вас у теплу ванну очікувань миру, не ведіться». Моє питання - хто? Де? Коли? Жодна. ЖОДНА пиздюча голова не обробила ні слова. Єдине що було це в передтиждень догівірняка Гончаренко натякнув що догівірняка не буде бо вони начебто мають голосувати закон на продовження війни. В свою чергу заявивши, що голосування у ВР проходить поза конституційними регламентом. Підсумовуючи вище - закликаю усіх причетних бути чоловіками і сплатити свої борги з парі. А випадково зайшовших утриматись від неаргументованих заяв

Останнім часом світ жваво обговорює підсумки пілотованої (першої за більш ніж на 54 роки) місячну місію Artemis II 🌔. Не дивлячись на те, що цього разу висадка астронавтів на поверхню земного супутника не передбачалася, було встановлено історичний рекорд віддаленості людини від Землі: екіпаж місії у квітні 2026 року відлетів на 406 764 км від рідної планети 🚀, обігнувши Місяць, й попутно зробивши чудові знімки зворотної сторони супутника! 🌑 📷З огляду на цю знаменну подію, принагідно згадати й про нашого співвітчизника, що побував в космосі 🌠 - Леоніда Каденюка.До чого тут палеонтологія - запитаєте ви? Та, власне, ні до чого. Швидше в ефірі знову рубрика "видатні українці". І хоча перший і (наразі) єдиний український космонавт не був палеонтологом, у 1997 році на борту американського шатла «Колумбія» він був «космічним біологом» та провів ряд цікавих експериментів. Ось що він там робив:1. 🐝 Бджолиний пензлик у невагомостіОдним із найскладніших завдань Каденюка було штучне запилення квітів ріпи (Brassica rapa). У космосі немає ні вітру ні комах, тому Леонід Костянтинович робив це власноруч за допомогою спеціального інструменту, виготовленого з… волосків бджоли! Це була ювелірна робота в умовах, коли все навколо літає.2. 🥗 Салат для майбутніх марсіанГоловна мета його дослідів із соєю та ріпою — з'ясувати, чи зможуть рослини розмножуватися в космосі. Без цього колонізація Марса чи Місяця неможлива, адже не можна постійно возити запаси їжі з Землі. Каденюк довів: рослини в космосі можуть пройти повний цикл розвитку.3. 👃 Аромат, що збиває з нігКаденюк згадував у мемуарах дивовижну річ: у невагомості запахи стають набагато сильнішими. Коли в його міні-лабораторії розквітла ріпа, її солодкий аромат відчувався по всьому шатлу. Для астронавтів, які тижнями дихають лише технічним повітрям, це був справжній «ковток Землі».4. 🌿 Космічний мох та гравітаціяКрім високих рослин, він вивчав мох. Чому? Мох дуже чутливий до гравітації. Каденюк досліджував, як клітини моху «розуміють», де верх, а де низ, коли навколо — повна невагомість.Дані експерименти внесли значний вклад у світову й вітчизняну науку та допомогли краще зрозуміти як влаштовані живі організми і зайвий раз нагадали наскільки усі вони (включно з людством) залежимо від нашої рідної планети Земля 🌎.

12 квітня - День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики. Цей допис ініційований не стільки ностальгією за радянським днем космонавтики, скільки бажанням розповісти про цікаві сторінки в історії відділу тропічних та субтропічних рослин. На фото, зробленому в кабінеті Тетяни Михайлівни Черевченко, присутня сама Тетяна Михайлівна, співробітники відділу к.б.н. Сніжко Валерій Володимирович і к.бн. Віктор Борисович Богатир. Прізвища ще двох панів нам не відомі (очевидно, із столиці СРСР).Суть дійства - демонстрація мікрооранжереї «Малахіт», яка потім перебувала з орхідеями на орбітальній станції «Салют-6» для дослідження впливу умов космічного польоту на розвиток вищих рослин. Про сам дизайн експерименту та його суть детально описано в книзі Т.М. Черевченко, Г.П. Кушнир «Орхидеи в культуре» (1986).Пізніше, вже у 2003 р., в оглядовій статті Porterfield D.M., Neichitailo G.S., Mashinski A.L. «Spaceflight hardware for conducting plant growth experiments in space: the early years 1960-2000», опублікованій в Advances in Space Researches. (http://dx.doi.org/10.1016/S0273-1177(02)00752-4) автори статті напишуть, що ця система була створена лише для того, щоб декоративні рослини (то були орхідеї з НБС) забезпечили психологічний комфорт всередині космічної станції. На наш погляд, це надто скромна оцінка великої роботи українських вчених, інноваційної за суттю не лише для середини 80-их, але й для теперішнього часу. Для довідки: серед розробників авторського свідоцтва на мікрооранжерею «Малахіт» - академік Андрій Михайлович Гродзінський і чл.-кор. Тетяна Михайлівна Черевченко.Після повернення рослин на Землю, було досліджено різноманітні аспекти впливу умов космічного польоту на біологію орхідей.

У цій «Великій Рутенії» (від Кракова до Канева) замість трьох реальних фракцій (народовці, москвофіли, радикали) виникли б набагато потужніші рухи, бо ресурсів (цукор, зерно, залізо Поділля) тепер значно більше.Ось основні ідеологічні фракції у Відні-на-Дніпрі:1. Кайзерівські Рутени (Лоялісти-Шварцгельбери)Гасло: «Вірність Габсбургам — гарантія самобутності».Хто це: Вище духовенство ГКЦ, багаті цукрозаводчики Поділля, офіцерство.Погляди: Вони фанатично віддані Францу-Йосифу. Вважають, що рутенська нація — це «найкраща версія слов’янства», бо вона поєднує візантійський обряд із німецьким порядком.Стиль: Носять вишиванки під віденські сюртуки, фінансують будівництво «рутенських» гімназій у Житомирі та Вінниці. Їхня ідеологія — «Австро-Рутенізм».2. Латинізатори (Західники)Гасло: «Геть від Візантії, назад до Риму».Хто це: Молода інтелігенція, юристи, архітектори (як наш Каспіан).Погляди: Вважають кирилицю «московським ярмом». Пропагують перехід на латинку (Abecadło), щоб остаточно інтегруватися в Центральну Європу. Мріють перетворити рутенську мову на щось подібне до румунської — слов’янська основа в латинській обгортці.Культ: Для них Канівський Пантеон має виглядати як класичний римський храм, а не церква з банями.3. «Дніпрові Браття» (Іредентисти)Гасло: «Київ — наш Єрусалим».Хто це: Радикальні студенти, підпільні поети, колишні втікачі з Російської імперії.Погляди: Вони дивляться на лівий берег не зі страхом, а з жадобою. Вважають австрійську Рутенію лише П’ємонтом, який має «визволити» Київ.Діяльність: Організовують контрабанду заборонених книг у «булгаковський» Київ і готують повстання на тому боці. Для них австрійський порядок — лише інструмент, щоб накопичити сили для війни за Дніпро.4. Старорусини-ЛегітимістиГасло: «Одна віра, одна кров, але різні імперії».Хто це: Консервативне православне дворянство Волині, яке залишилося після Речі Посполитої.Погляди: Найскладніша фракція. Вони не люблять католицький Відень, але ще більше ненавидять деспотичний Петербург. Вони хочуть автономного «Королівства Русі» під протекторатом Габсбургів, де пануватиме старе шляхетське право.5. Соціалісти-КооператориГасло: «Земля — селянину, цукор — народу».Хто це: Величезна мережа подільських та волинських кооперативів.Погляди: Завдяки австрійським законам вони створили найпотужніший в Європі середній клас фермерів. Вони прагматичні. Їм байдуже, чия корона на гербі, аби працювали банки Кредит-Анштальт і залізниця на Трієст возила їхнє зерно.

ЖінкиМао Цзедун, «Мала Червона Книжка»До Міжнародного жіночого дня, публікуємо переклад розділу Цитатника Товариша Мао про жінок та жіночий рух.Історично, комуністична революція в Китаї мала вирішальну роль в визволенні китайських жінок від феодально-патріархальної системи пригнічення.У Китаї чоловік зазвичай підпорядкований пануванню трьох систем влади [політичної, кланової та релігійної]... Що ж до жінок, то, окрім підпорядкування цим трьом системам влади, вони також підпорядковані чоловікам (владі чоловіка). Ці чотири влади — політична, кланова, релігійна й чоловіча — є втіленням усієї феодально-патріархальної ідеології та системи й становлять чотири мотузки, якими зв’язаний китайський народ, особливо селянство. Те, як селяни повалили в селі політичну владу поміщиків, уже було описано вище. Політична влада поміщиків є хребтом усіх інших систем влади. Коли її повалено, кланова влада, релігійна влада та влада чоловіка також починають хитатися... ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ🌟РевДем

У цей день (щоправда, за старим стилем), 21 лютого 1852 р. помер Микола Гоголь, предивний геній, який мав би бути найяскравішим діамантом в короні літератури української, а натомість випустив монстрів петербурзького пекла, які поповиходили з його "Шинелі" і врешті вбили і його самого, і всю російську культуру, заселивши Імперію зомбаками, упирями і мертвими душами.Те, що через Гоголя виразно говорив саме геній місця, мемоценоз українського фольклору, абсолютно очевидно, і найочевидніше це виявилося у "Страшній помсті" -- повісті жахів, епічній оповідці, яку пасічник Рудий Панько мав би розповідати парубкам та дівчатам пізно увечері, та так, щоб холонула у жилах кров.Багато хто вбачає в історії Івана та Петра алегорію Івана Мазепи і Петра Першого, але як на мене, це ще глибша алегорія двох братніх народів, скутих страшним гріхом одного і бажанням помсти -- іншого.Я не знаю більше ніде в літературі такого поєднання величного епосу і візіонерства, жаху і краси неймовірних віньєток українського пейзажу. Я не знаю нічого величнішого за сцену видіння в усі краї світу і нічого моторошнішого за криваві сцени убивств у цій повісті. Разом усе це складає неймовірної краси і сили твір, який я люблю ще з отроцтва.Наша вчителька, Юлія Йосипівна Левкович витратила два уроки, щоб прочитати нам його вголос і зацікавити Гоголем, і, зізнаюся, їй це вдалося.Коли я почав записувати свої аудіоспектаклі, саме "Страшна помста" була для мене найпершою і тоді ще недосяжною мрією: ще й через те, що мені хотілося прочитати її неодмінно українською. Коли ж, на своє щастя, я побачив у книгарні "Українські повісті" Гоголя видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га", -- зірки зійшлися так, що зволікати більше було неможливо. Лишалося тільки питання: що робити з "Думою про Івана та Петра"? Допомога прийшла неподівано: почувши про цю ідею, до мене в Інститут прийшов сам Тарас Компаніченко, і в "студії", зробленій з мого кабінету, завішаного шкурами, спальниками та пледами, ми записали абсолютну імпровізацію "Думи", яку він придумав, здається, з півтора дубля.Так 6 років тому народився цей запис.Потім, уже застрягнувши у Франкфурті, до дня народження Гоголя, я поспіхом змонтував дві частини аудіоспектаклю і вивісив їх на ЮТюбі, з усіма недоробками та прикрими помилками...І дяка богові, що це сталося: за кілька днів я просто вронив жорсткий зовнішній диск з усіма "вихідниками", оригіналами та усім багатодоріжковим монтажем. Оригінали загинули, на жаль, невідновно. То ж, маємо те, що є. Більшість із вас уже слухала цей запис, але я з подивом відзначив, прослухавши його ще раз, що він існує вже якось сам по собі, безвідносно до мене і навіть Гоголя. Мабуть, таки геній України говорить у цьому творі через свої репродуктори, а творці тут і ні до чого...PS Слухайте, підписуйтесь на мій канал, ставте неодмінно лайки-вподобайки! Там будуть іще цікавинки!PPS Посилання на "приквел" у самому кінці аудіофільму!https://www.facebook.com/share/1DdRhCzqWD/