«Чи плаває народжений на суші?» –З цікавістю розпитувала мушля,Зверталась до досвідчених рослин,Дивилась роголистнику у листя,Що зниклий від потопу – «до» та «після»,Немов скарби шукала навздогін.Поганками та білими грибамиЗ'являлися в'юни річні незвані,Жили собі спокійно без води,Позасинали глибоко у муліІ враження сховали затонулі –Легенди зі сполучником «якби».Удар – і по воді широкі кола,У річці вальс-бостон, вона не квола.Водою розгортається плісе,І риби – навмання у різні боки,То лапою здригає чорноокий,У полюванні здатний ледь на все.Омелою за волохату лапуЇжак вхопився й велетня подряпав,Нахабою на гойдалці висить,Захоплений лісним атракціоном,Із хитрістю своєю в перегониКолючий грає у скрутні часи.Пірнає і досліджує очима,Чіпляє щось – і знову без «почину»До вражень розгрібає каламуть,Щоб захопити те, що не збулося,Коли бурмило зловить риби вдосталь,І недозабаганки оживуть.Недобачає він того, що треба,Недосипає і втрачає кебу,Недоїдає, бо не кожний разСтикається ведмідь з такою грою,Їжак його повадки не засвоїв,Тому із полюванням негаразд.Одне лише малий не розуміє –Чужим здобутком не дістатись мрії,Нездарам не підвладна глибина,Бо річка оповита оберегом,Жива вода у капостях не вмерлаІ велетня очищує вона.Оксана Мовчан