НБУ відмовив споживачам у зустрічі з кандидатами на посаду керівника підрозділу із захисту прав споживачів

Всеукраїнське громадське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» звернулося до Національного банку України з пропозицією провести дистанційну зустріч із кандидатами на посаду начальника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ. Підставою для звернення стала закрита позиція попередньої керівниці підрозділу — пані Лобайчук, яка за шість років на посаді, починаючи з 2019-го, жодного разу не зустрілася з представниками об’єднання. У «Страховому захисті» наголошують, що їхні неодноразові пропозиції щодо співпраці та спільних заходів залишалися без відповіді. Метою звернення було почути від кандидатів на посаду їхнє бачення взаємодії з громадськими організаціями споживачів, адже саме вони представляють тих, чиї інтереси має захищати нове керівництво управління. Втім, Національний банк України відмовив у проведенні такої зустрічі. У відповіді, підписаній директором департаменту персоналу Людмилою Єропкіною, зазначено:
«Проведення зустрічей (бесід) з кандидатами на вакантні посади у Національному банку за участі членів громадських об’єднань чи їх керівних органів не належить до функцій Національного банку, а також не передбачено розпорядчими актами НБУ». Також НБУ послався на статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади «зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Водночас у «Страховому захисті» нагадали про статтю 42 Конституції, де держава зобов’язується захищати права споживачів і сприяти діяльності громадських організацій споживачів. Фактично, головний регулятор фінансового ринку відмовив єдиному всеукраїнському об’єднанню споживачів фінансових послуг у праві долучитися до обговорення кандидатур, які безпосередньо визначатимуть політику захисту прав клієнтів банків і страховиків. Цей випадок демонструє хронічну закритість НБУ у кадрових процесах і водночас — слабку комунікацію між державним регулятором і громадськими представниками споживачів. І саме це може пояснювати, чому рівень довіри клієнтів до фінансових інституцій росте значно повільніше, ніж до самих продуктів. ТК «Українське страхування. ПРАВДА»