💸 Антифінмоніторинг по-українськи: штрафи НБУ на понад 41 млн грн — криза контролю чи криза регулювання?

Національний банк України в червні 2025 року застосував масштабні санкції до 23 фінансових установ за порушення вимог у сфері ПВК/ФТ (фінмоніторингу) та валютного контролю. До списку потрапили 2 банки й 21 небанківська установа. Загальна сума штрафів перевищила 41 млн грн.

📍 КРИСТАЛБАНК — 20,3 млн грн штрафу: неефективний фінмоніторинг, ігнорування ризиків дистанційного обслуговування, відсутність роботи з ПЕПами та небажання розривати стосунки з ризиковими клієнтами.

📍 РАДАБАНК — 15 млн грн: типові порушення — слабкий ризик-менеджмент і перевірка клієнтів лише на папері.

📍 СК "УЛЬТРА АЛЬЯНС" — 5,7 млн грн: повне ігнорування санкційного ризику, відсутність реального аналізу клієнтів, формальний комплаєнс.

📍 Інші установи отримали штрафи від 17 до 255 тис. грн, зокрема за помилки у звітності, відсутність відеоспостереження чи несвоєчасне надання документів.

📍 Ще 11 фінансових компаній отримали письмові застереження за неподання звітності.

🔍 Такий обсяг штрафів виглядає як прояв жорсткого регуляторного нагляду, проте варто подивитися глибше. Реальна причина багатьох порушень — це гіперформалізація та надмірна нормативна навантаженість.

Комплаєнс-система стає дедалі складнішою та об’ємнішою, особливо після оновлення вимог у 2023–2024 роках. Для невеликих та середніх фінансових компаній це створює умови, за яких працювати без порушень майже неможливо. У деяких випадках — технічно, в інших — фінансово (через нестачу людського ресурсу, ІТ-систем чи грошей на відповідні доопрацювання). Фінмоніторинг перетворюється на ритуальне виконання норм, а не реальний інструмент боротьби з відмиванням коштів. І коли навіть великі банки не справляються, очевидно — поточна модель регулювання вимагає перегляду.ТК "УКРАЇНСЬКЕ СТРАХУВАННЯ. ПРАВДА