КАСКО за кілометри: прихована ціна цифрової "економії"

Коли страховики розповідають про КАСКО за кілометри як про "інновацію", вони акцентують на привабливих обіцянках економії. Мовляв, платиш лише за фактичний пробіг, керуєш полісом через смартфон і легко поповнюєш баланс, наче бак авто. Але за цією оболонкою приховується дещо серйозніше — втрата конфіденційності та ризик переплат без гарантій справжньої вигоди. Щоб визначити пробіг, страховик встановлює трекер — девайс, який збирає й передає інформацію про маршрути, швидкість, стилі водіння. Усе це — дані, які можуть бути використані не лише для тарифікації. Клієнт не знає, де і як зберігаються ці дані, чи передаються вони третім сторонам, зокрема партнерам або іншим компаніям. Реальний контроль над власною інформацією — відсутній. Інший міф — "економія до 40%". На практиці, у більшості випадків після 10–12 тисяч кілометрів вартість КАСКО-КМ перевищує традиційні тарифи. До того ж, навіть якщо ви їздите мало, мінімальний платіж часто є фіксованим і не дозволяє зекономити суттєво. Після перевищення ліміту (наприклад, 15 000 км) — страховка перестає діяти або вимагає додаткових платежів, що зводить нанівець всі "вигоди". Найбільше ж про слабкий інтерес ринку свідчить статистика: попит на КАСКО за кілометри залишається мізерним. Причина — недовіра до прозорості, відчуття постійного контролю та страх втратити приватність. Замість гучних обіцянок новацій варто чесно зізнатись: це не спрощення страхування, а цифровий контроль із маркетинговим фасадом "економії". ТК "Українське страхування. ПРАВДА"