UAfantasy - Ліга АСЛР.

Гастур. Король у ЖовтомуПочнемо з головного: його вигадав не Лавкрафт. Це одна з небагатьох істот у його міфах, яка має іншого творця. Прочитавши збірку Роберта Чемберса «Король у Жовтому», Лавкрафт був настільки зачарований атмосферою твору, що додав це ім'я до свого списку «страшних слів» в оповіданні «Шепіт у темряві», навіть не пояснюючи, хто це. Лише згодом, завдяки зусиллям його послідовників (зокрема Августа Дерлета), Гастур отримав постійну «прописку» в пантеоні як Великий Давній.Цього бога неможливо відокремити від його «реквізиту». Якщо ви зустрінете щось із цих речей — тікайте, хоча, швидше за все, рятуватися вже буде пізно:Жовтий Знак: Троїстий, щупальцеподібний символ, що діє як ментальний вірус. Побачивши його на папері або навіть у власній уяві, людина «позначає» свою душу. Знак приваблює Гастура і неминуче веде жертву до одержимості.Каркоза: Місто вічного присмерку, розташоване на березі туманного Озера Галі. Там ніколи не буває сонця, а в небі світять чорні зірки та дивні місяці. Саме там, у палаці з жовтого каменю, за легендою, «тріпочуть лахміття Короля».Заборонена п'єса: Найвідоміший макгаффін в історії літературних жахів. Читати текст цієї п'єси смертельно небезпечно. Якщо перший акт здається наївним і нешкідливим, то від другого акту читач уже не може відірватися. П'єса відкриває заборонені істини, руйнує розум, а у фіналі Гастур з'являється особисто, щоб забрати того, хто дочитав до кінця.P.S. Відчули, як віддає "Справжнім детективом"?#UAFantasy #АСЛР #Гастура #КорольУЖовтому #ВеликіДавні #МіфиКтулху #Лавкрафт

Конні Вілліс «Затемнення / Відбій» («Blackout/All Clear»)У 2011 році премію «Г'юго» за найкращий роман здобула Конні Вілліс за свій масштабний двотомник «Blackout/All Clear». Ця перемога стала 11-ю премією «Г'юго» у кар'єрі письменниці, що закріпило за нею статус абсолютної рекордсменки в історії нагороди.2060 рік. В Оксфорді подорожі в часі давно стали інструментом вивчення історії: дослідники більше не вивчають минуле за документами — вони вирушають туди особисто. Троє молодих істориків отримують завдання спостерігати за життям цивільних у Лондоні часів Другої світової війни. Для них це мала бути ще одна наукова місія. Проте цього разу все йде не так, як зазвичай: через незрозумілий збій портали в майбутнє не відкриваються.Тож тепер героям доведеться щодня ризикувати життям, щоб зрозуміти, чи не спричинили вони фатальних змін в історії, які назавжди заблокують їм шлях додому. Це фактично один велетенський роман, який видавці розділили на дві частини через величезний обсяг. Читати їх окремо неможливо: «Blackout» завершується на самому піку подій, а «All Clear» є прямим продовженням, що дає відповіді на всі загадки.Станом на зараз офіційного перекладу «Blackout/All Clear» українською мовою немає. Якщо бажаєте прочитати, доведеться звертатися до англійського оригіналу.#UAFantasy #АСЛР #ЩоПочитати #Фантастика #КнижковіРекомендації

Друзі, хочу поділитись з вами цікавою новинкою! Довгий час я працюю над однією доволі файною історією, яку ви побачите на початку літа!) В центрі сюжету - світ під назвою Орія: величезні простори, широкополі лани та рівнини і все це створив Творець на ім'я Оріон - дуже могутня та милосердна Зірка, що змогла осяяти собою усі простори небуття. Але, творіння часто бувають невдячними до свого Творця і енергія Оріона вигоріла. Він спалахнув так само яскраво, як і з'явився обрушивши на Орію небо. В той день, який поділив буття на "до" та "після", люди в руїнах свого життя знайшли промінь світла. В уламках метеориту, що впав до Флори люди знайшли хлопчика, якого назвали Арта. В ньому вони побачили надію. Сенс того, що Творець не покинув їх назавжди. Але не все було так спокійно. В іншій частині Орії, на квітучі макові степи Фаури впав другий метеорит. Колись, процвітаючи землі передмістя почали затягуватись темними хмарами, тварини бігли чимдуж, а немертві патрулювали там, немов захищаючи щось значно гірше темряви. Ті землі стали мертвими, назавжди відрізаними від світу стіною рясного дощу, крізь який немов сама смерть простягала свої кістяні пальці.І з того часу минуло двадцять років...#фентезі #епічне_фентезі #UAFantasy #книги_українською #ЛігаАнтисопливихЛюбовнихРоманів #гумор #лицаріАркуш: https://arkush.net/book/44668/1

«Серед інших» Джо ВолтонУ 2012 році премію «Г'юго» за найкращий роман здобула Джо Волтон із книгою «Серед інших» (Among Others). Це чуттєва, напівавтобіографічна історія, яка майстерно поєднує магічний реалізм, дорослішання та щиру любов до класичної наукової фантастики.Морвенна Пімслер — п'ятнадцятирічна дівчина з Уельсу, чиє життя докорінно змінюється після трагічної загибелі сестри-близнючки та розриву з божевільною матір’ю, яка володіє темною магією. Морвенна змушена переїхати до закритого інтернату в Англії, до батька, якого вона майже не знає.Вона пересувається на милицях, почувається самітницею та шукає розради в бібліотеках. У якийсь момент її запрошують приєднатися до клубу читачів фантастики/фентезі. Там у неї з'являється декілька приятелів, а з часом і хлопець, який цікавиться не лише книгами, а й магією, хоча майже не бачить фейрі і не може чаклувати. Але минуле не відпускає Морвенну, і зрештою дівчині доведеться знову зустрітися з матір’ю. Це глибокий, медитативний роман без звичного для жанру героїчного екшену. Його часто називають «листом любові до наукової фантастики», адже майже кожна сторінка наповнена назвами та роздумами про культові твори 1970-х років. Якщо ви виросли на класичній фантастиці, ви знайдете в цій книзі неймовірну кількість знайомих імен.#UAFantasy #АСЛР #ЩоПочитати #Фантастика #ДжоВолтон #КнижковіРекомендації

Фанати всесвіту Warcraft, хто чекає на цю красу?Українське видавництво Molfar відкрило передзамовлення на офіційну книгу World of Warcraft — “Путівник Азеротом. Східні Королівства” в українському перекладі. Ціна передзамовлення — 920 грн (повна роздрібна — 1100 грн), орієнтовний термін відправки — друга половина серпня 2026 року.Пригоди чекають у Східних королівствах!Від сяючих веж Сріблястого Місяця до сірчаної гори Чорної скелі та білокам’яних замків Штормовію – Східні королівства величезні й сповнені чудес. Кожен куточок величного острова містить незліченну кількість історій, скарбів і більше ніж кілька таємниць, які дехто хотів би залишити похованими. Стежте за майстром шпигунів Матіасом Шоу та капітаном Флінном Фейрвіндом в експедиції через Східні Королівства. За королем і країною, коли вони ведуть хроніку його історії та каталогізують незліченну зброю, обладунки та сили, які розкидані по цьому розгалуженому домініону.Написана автором бестселерів New York Times і автором Blizzard Entertainment Крісті Ґолден, Exploring Azeroth: The Eastern Kingdoms — це ваш перший крок у справді дивовижній подорожі улюбленими землями Азероту.Замовити можна тут: https://molfarpublishing.ua/product/world-of-warcraft-putivnyk-azerotom-skhidni-korolivstva/#UAFantasy #АСЛР #ЩоПочитати #Warcraft #КнижковіРекомендації

Бог, який існує скрізь, увесь час і ніде одночасно«Йог-Сотот — це брама, через яку минуле, теперішнє й майбутнє проникають одне в одне. Він знає, де Давні ламали береги, і де вони знову піднімуться. Він знає, де земля колись була відкрита, і де знову відкриється… Йог-Сотот — це ключ і сторож брами. Минуле, теперішнє, майбутнє — усе є одне в Йог-Сототі». Це Зовнішній Бог, який займає особливе місце в космічній ієрархії. Його головна функція в міфах — володіти всім знанням у всесвіті та зв'язувати час і простір воєдино. Для нього не існує лінійного сприйняття часу: минуле, майбутнє та відстань — лише ілюзія. Усе відбувається тут і зараз, навіть якщо «тут» — це інша галактика, а «зараз» — мільярд років тому. Саме тому його називають «Тим, Хто Знає».До Йог-Сотота можна звернутися по знання про таємниці всесвіту, але є суттєвий нюанс. У текстах Лавкрафта він майже ніколи не з'являється сам по собі. Це «призовний» бог: чаклуни, культисти та божевільні вчені викликають його, щоб отримати відповіді або магічну силу. Проте Йог-Сотот не дарує знання просто так. Контакт із ним майже завжди призводить до незворотної втрати розуму, фізичних деформацій або одержимості.У Лавкрафта він з'являється у таких книгах:• "Жахіття Данвіча" (1928) — тут Йог-Сотот — батько гібридної дитини.• "Сновидний пошук незвіданого Кадата" (1927) — згадується як той, хто "перебуває за межами".• "Хребти божевілля" (1931) — епізодичні згадки в контексті давніх культів.• "Шепіт у темряві" (1930) — згадуються Мі-Ґо як ті, хто "розмовляє з Йог-Сототом".Але справжню популярність бог отримав завдяки рольовій грі Call of Cthulhu (1981), де Йог-Сотота зробили одним із головних джерел заклять і знань.#UAFantasy #АСЛР #ІстотиЛавкрафта #ЙогСотот

«Ньярлатхотеп — той, хто не має форми. І тисячі масок він має — ті, що божевільні, і ті, що мудрі. Підніміть свій погляд до місяця, і ви побачите його тінь. Не питайте, хто він — бо відповідь зведе вас з розуму».Ньярлатхотеп — Зовнішній Бог, але на відміну від усіх інших, він наділений справжньою особистістю. І це — чисте, свідоме зло. Більшість богів Лавкрафта навіть не підозрюють про існування людства; вони — сліпі сили космосу або вічні сновидці. Ньярлатхотеп інший. Він знає про нас, спостерігає і втручається.Його головна роль у пантеоні — Посланець. Він виконує волю інших Зовнішніх Богів, передає їхні накази та готує світ до їхнього приходу. Лавкрафт називав його «Повзучим Хаосом», а серед інших його імен відомі «Чорний Фараон», «Бог Тисячі Личин» та «Факел у Темряві».Ньярлатхотеп не має єдиної форми — він бог-хамелеон. У текстах він з'являється в різних подобах: як високий худий єгипетський фараон (найвідоміша форма), як крилата істота зі щупальцями, що мчить крізь космос, або як темношкірий чоловік із рисами, що постійно змінюються. Він також може стати «жахливою тінню» без чітких обрисів або просто скопіювати будь-яку людину. Ключовою деталлю майже завжди залишається його усмішка.Якщо хочете познайомитися з ним ближче, зверніть увагу на такі твори: - «Ньярлатхотеп» (1920), де він уперше постає як загадкова постать у Єгипті; - «Сновидний пошук незвіданого Кадата» (1927), де він виступає головним антагоністом; - «Жахіття Данвіча» (1928), де він згадується як провісник майбутнього пробудження. - «Факел у темряві» (1930).Хоча Лавкрафт заклав фундамент, найповніший образ «Бога Тисячі Личин» склався вже після смерті автора — у коміксах, іграх та творах його послідовників.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ньярлатхотеп

Ктулху: обличчя космічного жаху«Вони не були ані зовсім земними, ані зовсім чужоземними, але представляли собою щось таке, про що не можна писати без огиди».Ктулху — це Великий Давній, який прибув на Землю із зірки Ксіфіан задовго до появи перших людей. Разом з іншими він правив нашою планетою, проте згодом Великих Давніх було скинуто, ув'язнено або залишено спати в надрах планети.В'язницею для Ктулху стало затонуле місто Р'лайєх, приховане десь у глибинах Тихого океану. Там він лежить «мертвий, але сновидить». Його сни — це потужна психічна енергія, що пронизує свідомість чутливих людей по всьому світу. Саме ці видіння стають причиною масових кошмарів, спалахів божевілля та незрозумілого, первісного страху перед безоднею океану.Коли зорі стануть «правильно», Р'лайєх підніметься з води, і Ктулху прокинеться. Що тоді станеться з людством? Очевидно, нічого хорошого. Хоча Лавкрафт уникав занадто детальних описів, щоб залишити простір для уяви, на основі авторських начерків склався впізнаваний образ. Це істота гігантського зросту з гуманоїдною фігурою, але неправильними пропорціями. Його голова нагадує восьминога з безліччю щупалець навколо рота, за спиною здіймаються драконячі крила, а тіло вкрите лускою або слизькою шкірою брудно-зеленого кольору. Цікаво, що сучасний канонічний образ базується саме на скетчі, який Лавкрафт намалював власноруч у 1934 році.Головним джерелом знань про нього залишається оповідання «Поклик Ктулху» (1928). Саме там уперше з'являється опис його культу та легендарна фраза:«Ph'nglui mglw'nafh Cthulhu R'lyeh wgah'nagl fhtagn»Приблизний переклад із цієї нелюдської мови звучить так: «У своєму домі в Р'лайєху мертвий Ктулху сновидить, чекаючи свого часу». Ця мантра стала справжньою візитівкою Ктулху. Сьогодні її використовують не лише вигадані культисти, а й музиканти, геймери та поціновувачі хоррору по всьому світу.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ктулху #КосмічнийЖах

Як влаштований пантеон жахів Лавкрафта?Перш ніж занурюватися в описи окремих чудовиськ, важливо зрозуміти саму структуру цього всесвіту. На відміну від грецького чи скандинавського пантеону, де боги наділені людськими рисами — пристрастями, гнівом чи милосердям, — тут усе інакше.Ось чотири основні рівні цієї ієрархії:Рівень 1: Зовнішні Боги Це найвищий щабель. Вони існують за межами простору, часу та матерії. Людський розум нездатний їх осягнути, а прямий контакт із ними неминуче призводить до божевілля. У них немає особистостей чи цілей у людському розумінні — вони просто існують як фундаментальні сили хаосу. (Азатот, Йог-Сотот, Шуб-Ніггурат, Ньярлатхотеп та інші).Рівень 2: Великі Давні Колись вони панували на Землі, але нині сплять у глибинах океану або перебувають в ув'язненні в інших вимірах. Вони слабші за Зовнішніх Богів, але все одно настільки могутні, що їхнє пробудження означатиме кінець людської цивілізації. Навколо них часто гуртуються таємні культи, що прагнуть повернути своїх «господарів». До них належать: Ктулху, Гастур, Цатхоггуа та інші.Рівень 3: Великі Боги — Боги Країни Снів Це так звані «слабкі боги Землі». Вони мешкають у Країні Снів — паралельному вимірі, куди людина може потрапити лише через сон. Ці боги не всесильні, можуть вступати у зв'язки з людьми й часто самі потребують захисту сильніших сутностей, як-от Ньярлатхотепа. Серед них відомі: Лобон, Нат-Хортах та інші.Рівень 4: Давні раси та їхні слуги Це не божества, а високорозвинені іншопланетні цивілізації або біологічні конструкції. Вони населяли Землю за мільярди років до появи першої людини, вели міжпланетні війни та будували величні міста. Давні раси: Стародавні Мі-Ґо, Глибоководні, Велика раса Йіт, Летючі поліпи, Вурум, Змієлюди. Слуги та створіння: Шогготи, Нічні примари, Ґуґи та інші.Варто пам’ятати, що ця класифікація — не канон, а радше «зручна поличка». Сам Лавкрафт ніколи не ділив своїх створінь на категорії. Цю ієрархію розробив Август Дерлет уже після смерті автора, намагаючись систематизувати його творчу спадщину.Через це виникають певні розбіжності. Проте для сучасної попкультури, відеоігор та літературної критики ця система стала загальноприйнятим стандартом.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ктулху #КосмічнийЖах #ІсторіяЖаху

Говард Філіпс Лавкрафт. Розпочинаємо серію постів про батька космічного жаху. Сьогодні ж розповімо ключові факти з біографії майстра, а вже зовсім скоро перейдемо до найцікавішого: розбору його химерного пантеону богів.Лавкрафт народився 1890 року в заможній родині, але благополуччя тривало недовго. Коли йому було три, батька госпіталізували з психозом. Офіційний діагноз — нейросифіліс. І відтоді Говард починає страждати від кошмарів. Батько помер, коли хлопцю було вісім. Невдовзі родина збідніла, а в чотирнадцять пішов із життя дід — єдина людина, яка заміняла йому батька. Підліток був на межі самогубства, і, за його власними словами, лише «наукова цікавість» врятувала його від фатального кроку. Але через нервові зриви, мігрені та тики він так і не зміг закінчити школу. Мати, Сюзанна, душила ж сина гіперопікою, поки сама не опинилася в тій самій психлікарні, де помер її чоловік.У 31 рік, після смерті матері, Лавкрафт спробував змінити життя. Він одружився з Сонею Грін — єврейкою, власницею капелюшної крамниці, яка була старшою за нього. Вони переїхали до Брукліна, але сімейного щастя не вийшло: Соня збанкрутувала, а Лавкрафт, не знайшовши роботи, опинився в дешевій квартирі в районі Ред-Гук. Говард повернувся до рідного Провіденса, де консервативні тітки навіть не пустили Соню на поріг. Шлюб розпався.Останні роки він провів усамітнено, живучи в маленьких орендованих кімнатах зі своїми тітками. Лавкрафт багато писав, але майже не заробляв на цьому: він виживав завдяки репортерству та редакційній правці чужих текстів. Майже всі його шедеври були опубліковані в дешевих журналах за мізерні гонорари. Письменник помер у віці 46 років від раку кишечника, виснажений хворобою та недоїданням, так і не дізнавшись, що стане культовою постаттю світової літератури.Важливо знати, що Лавкрафт був расистом навіть за мірками свого часу — жорстким і одержимим. Він боявся іммігрантів, змішаних шлюбів та багато чого ще. І страх перед «іншим» став фундаментом його творчості.Чи можна відокремити митця від твору? Це питання залишається відкритим. Сьогодні сучасні автори (як-от Віктор Лавалль чи Метт Рафф у «Країні Лавкрафта») переосмислюють цей жанр, роблячи колишніх «монстрів» або жертв головними героями.Що почитати, якщо ви ще тут:«Поклик Ктулху» — фундамент усього всесвіту.«Тінь над Інсмутом» — найкращий зразок тілесного жаху та параної.«Жах у Данвічі» — історія про те, що буває, коли людське знання заходить занадто далеко.«Хребти божевілля» — монументальна повість, де хоррор зустрічається з науковою фантастикою.Сам же Лавкрафт називав себе «науковим індиферентистом». Його всесвіт не злий — йому просто начхати на людей. Він механічний, безцільний і матеріалістичний. Ктулху не хоче вас зжерти — він навіть не підозрює про ваше існування. У цьому масштабі людська мораль — лише смішна локальна ілюзія.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ктулху #КосмічнийЖах #ІсторіяЖаху