UAfantasy - Ліга АСЛР. | Говард Філіпс Лавкрафт. Розпочинаємо серію постів про батька космічног...

Говард Філіпс Лавкрафт. Розпочинаємо серію постів про батька космічного жаху. Сьогодні ж розповімо ключові факти з біографії майстра, а вже зовсім скоро перейдемо до найцікавішого: розбору його химерного пантеону богів.Лавкрафт народився 1890 року в заможній родині, але благополуччя тривало недовго. Коли йому було три, батька госпіталізували з психозом. Офіційний діагноз — нейросифіліс. І відтоді Говард починає страждати від кошмарів. Батько помер, коли хлопцю було вісім. Невдовзі родина збідніла, а в чотирнадцять пішов із життя дід — єдина людина, яка заміняла йому батька. Підліток був на межі самогубства, і, за його власними словами, лише «наукова цікавість» врятувала його від фатального кроку. Але через нервові зриви, мігрені та тики він так і не зміг закінчити школу. Мати, Сюзанна, душила ж сина гіперопікою, поки сама не опинилася в тій самій психлікарні, де помер її чоловік.У 31 рік, після смерті матері, Лавкрафт спробував змінити життя. Він одружився з Сонею Грін — єврейкою, власницею капелюшної крамниці, яка була старшою за нього. Вони переїхали до Брукліна, але сімейного щастя не вийшло: Соня збанкрутувала, а Лавкрафт, не знайшовши роботи, опинився в дешевій квартирі в районі Ред-Гук. Говард повернувся до рідного Провіденса, де консервативні тітки навіть не пустили Соню на поріг. Шлюб розпався.Останні роки він провів усамітнено, живучи в маленьких орендованих кімнатах зі своїми тітками. Лавкрафт багато писав, але майже не заробляв на цьому: він виживав завдяки репортерству та редакційній правці чужих текстів. Майже всі його шедеври були опубліковані в дешевих журналах за мізерні гонорари. Письменник помер у віці 46 років від раку кишечника, виснажений хворобою та недоїданням, так і не дізнавшись, що стане культовою постаттю світової літератури.Важливо знати, що Лавкрафт був расистом навіть за мірками свого часу — жорстким і одержимим. Він боявся іммігрантів, змішаних шлюбів та багато чого ще. І страх перед «іншим» став фундаментом його творчості.Чи можна відокремити митця від твору? Це питання залишається відкритим. Сьогодні сучасні автори (як-от Віктор Лавалль чи Метт Рафф у «Країні Лавкрафта») переосмислюють цей жанр, роблячи колишніх «монстрів» або жертв головними героями.Що почитати, якщо ви ще тут:«Поклик Ктулху» — фундамент усього всесвіту.«Тінь над Інсмутом» — найкращий зразок тілесного жаху та параної.«Жах у Данвічі» — історія про те, що буває, коли людське знання заходить занадто далеко.«Хребти божевілля» — монументальна повість, де хоррор зустрічається з науковою фантастикою.Сам же Лавкрафт називав себе «науковим індиферентистом». Його всесвіт не злий — йому просто начхати на людей. Він механічний, безцільний і матеріалістичний. Ктулху не хоче вас зжерти — він навіть не підозрює про ваше існування. У цьому масштабі людська мораль — лише смішна локальна ілюзія.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ктулху #КосмічнийЖах #ІсторіяЖаху