UAfantasy - Ліга АСЛР.

Сенс на Арсенальній та видавництво «Богдан» запрошують на презентацію химерного фентезі Марини Соколян «Прокляття Григора Нетутешнього»📖 Григір має дивний талант — постійно опинятися не там, де слід. У нього складні стосунки з коханою, негаразди на роботі та ще й страшне прокляття на додачу. Коли ж загадковий незнайомець пропонує рішення усіх його проблем, хлопець погоджується — і потрапляє до таємничого міста Сколовар, з якого неможливо вибратися, не зіткнувшись із живими, мертвими та корумпованою бюрократією.Читачі порівнюють цю книгу з творами Кафки, Пратчетта та «Алісою в Дивокраї». В ній чимало абсурду, гумору, химерних перетворень, але також – життєвої правди.Іноді подорож до химерного світу – єдиний спосіб зберегти здоровий глузд. Приходьте на презентацію та дізнайтеся, як!Запрошуємо до спілкування з авторкою! 🎁 А за найцікавіше запитання ми подаруємо книжку «Прокляття Григора Нетутешнього».Модераторка: Альона Рудько📆 24 жовтня, 19:00📍 Книгарня Сенс (м. Київ, пров. Микільський, 1/25)

Щоб продовжити тему контакту, поговоримо про фільм «Прибуття» (The Arrival, 1996).Хоча картина не здобула великого розголосу в момент виходу, з часом її почали сприймати як недооцінений фільм у жанрі “наукової параної” 90-х.❗️увага спойлер Радіоастроном Зейн Замінскі виявляє радіосигнал позаземного походження. Він повідомляє керівництво NASA, але його відкриття замовчують, а самого вченого звільняють.Вирішивши діяти самостійно, Зейн починає розслідування, яке приводить його до шокуючого відкриття: інопланетяни вже давно живуть на Землі, маскуються під людей і впливають на клімат, щоб зробити планету більш придатною для себе, а для людей — нестерпною.Це про страх перед невидимим ворогом, що діє через політику, бізнес і науку:• ніхто не довіряє уряду;• істина приховується;• один вчений протистоїть системі, щоб донести правду.Фінал лишає відкрите питання — чи може правда про інопланетян змінити щось у світі, де медіа, корпорації й уряд контролюють інформацію.То, може, інопланетяни вже серед нас?І, дійсно, чи правда про них здатна щось змінити?👇#uafantasy

https://arkush.net/book/37423Я не розуміла, куди мене ведуть. Та й було байдуже.Навіть не ведуть — тягнуть. Під руки, як якусь п’яничку.Я знаю, баронеса де Сигоньяк повинна йти сама — з гордо піднятою головою. Через біль, через знесилення, через «не можу!».А що, як справді — не можу?Хто з вас вистояв більше години на ешафоті, чекаючи, поки глашатай дочитає вирок? Стояв поряд із коханим чоловіком і знав, що з останніми словами втратиш його назавжди? Стояв — на восьмому місяці вагітності?«Змова проти священної особи короля Франції, Людовіка XIV… Присудити до смертної кари…»Але я запам’ятала не ці безглузді слова. Переді мною був останній погляд мого Шарля. Теплий. Безмежно печальний. Перед тим, як він став на коліна.Я запам’ятала звук. Короткий свист. Сирий і в’язкий удар. Плюскіт. Глухий стук.Меч. Перерубана шия. Кров. Голова на дошках ешафоту…Я встояла. Матінко Божа, тільки Ти знаєш, чого це мені коштувало. Але встояла.Король-Сонце любить театр. Він хотів, щоб я знепритомніла й впала разом із тілом Шарля. Навіщо ж іще наполіг на моїй присутності? Але, сподіваюсь, я зіпсувала йому виставу.А ще, вірите, я хотіла поцілувати руки кату. Вони були чистіші за руки міністрів, що підписали вирок. Так, я була вдячна йому за милосердну майстерність — один чистий удар. Сподіваюся, коли настане мій час…#пригоди #драма #історичний_роман #аркуш #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

Людина квантової добиконкурс фантастичних оповідань у жанрі наукової фантастикиЩоб змінити світ – треба уявити майбутнє та процеси, що його сформують, і кому, як не фантастам/ткам, робити це. Яким буде прийдешнє? Чи людство рушить до зір, чи лишиться на Землі, чи смарт-технології перевернуть саму нашу природу, чи вдало її доповнять, чи знищать? Які небезпеки чатуватимуть у майбутньому на дослідників, чи звичайних людей, чи навіть… злочинців? ;) Чи стануть зорі ареною для битв, незбагненних відкриттів, зухвалих афер? Які риси проявлять наші нащадки? Як сучасність вплине на часи, що настають?Отже, давайте серйозно (або ні)) поговоримо про майбутнє. Спробуємо проаналізувати його і втілити наші бачення у творах.ЛІТавиця оголошує конкурс фантастичних оповідань у жанрі наукової фантастики. Вона може бути як “твердою”, так і “м’якою”, а також містити елементи інших піджанрів (але логічно обґрунтовані).До конкурсу запрошуються оригінальні прозові твори українською мовою, обсягом від 10 до 60 тисяч знаків із пробілами.На конкурс приймаються оповідання, які раніше не публікувалися та/або не можуть бути знайдені електронними пошуковими системами. Оповідання може бути допущене до конкурсу, якщо твір був опублікований, але пізніше повністю видалений із мережі, а його автор лишився анонімним (виступав під ніком і особа автора чи авторки не може бути ідентифікована).Обов’язкова відповідність темі і наявність фантастичного припущення!За результатами конкурсу буде видана паперова збірка.Від кожного автора приймаються максимум два твори, рахуючи співавторські.Натхнення та успіхів у розробці ваших технологій!Прийом почнеться 18 жовтня (субота) 2025 року о 00:00 (початок доби).Закінчення прийому 15 листопада (субота) 2025 року о 20:00.1-й тур триватиме з полудня 16 листопада (неділя) до 20:00 23 листопада (неділя) 2025 року.2-й тур почнеться з полудня 24 листопада (понеділок) 2025 року.Закінчення конкурсу 1 грудня (понеділок) 2025 року о 20:00.Оголошення результатів 2 грудняУвага! Переможцю (автору/ці, що посяде 1 місце) дістанеться також супер-приз: НФ букнук!#НФ #конкурс_літавиці #наукова_фантастикаhttps://litavytsia.com/contests/liudyna-kvantovoi-doby/

«Найкраще фентезі написане мовою мрії. Воно таке ж живе, як мрія, реальніше за саму реальність… принаймні на мить, довгий чарівний миг перед тим, як ми прокинемося», — Джордж Мартін. Саме ця цитата Дж.Мартіна підкреслює мою любов до фентезі і, звісно, краще за мене описує його поняття- "мови мрії". Пощастило, що в останньому колі марафону мені дісталася книга Мольфара Білого "Епоха розбрату. На порозі війни". Книга мені дуже сподобалася:1. Сюжет починається зі смерті старого лорда, де його місце як належить займає спадкоємець - старший син Гарет Артус. Молодий лорд починає наводити порядок у тепер вже його володіннях, землях. Намагається прийти до компромісу з не дуже приємними й товариськими сусідами. Одні з них щось на кшталт кочового племені. Та йому це вдається! Аж ось через інтриги й тих, хто в руках має більшу владу і силу, Гарет втрачає родовий замок й тепер змушений шукати союзників, які допоможуть його повернути. Й ось тут для мене й почалося найцікавіше - пошуки союзників☝️✨далі спойлерити не буду.2. Герої. Всі події відбуваються навколо молодого лорда Гарета Артуса: хороброго, розумного, благородного й сміливого, який цінує свою сім'ю, родовий замок, землі й тих, хто живе на них. Виражена чітка риса характеру - лідерство й незламність, вміння знаходити компроміси, звісно не в збиток собі. Так, й добробут селян, що населяють його землі. Ще одна з багатьох рис характеру лорда. Хоч він, як наступник, тримає (тримав) владу в своїх руках й приймає важливі рішення, проте не обмежує свободу вибору оточуючих його людей (зокрема сестри).Аннет теж цікава персонажка: має деякі спільні риси характеру з братом, що не дивно. Родичі ж. Хай й тільки по батькові. Аннет напів-а'сокк, володіє магічними здібностям. Не чутлива до холоду. А ще в неї пречудовий "песик".Й мій улюблений персонаж.😍 Його появи я чекала найбільше, вже зміг заінтригувати автор своїми артами. Ксантус Ратмор. Звісно, він не людина! Тому й улюблений ❤️ Не буду спойлерити, але він цукерочка🤌На цьому головні персонажі не закінчуються, їх дуже багато й вони справді різняться одне від одного, а деякі й справді колоритні.3. Лор. Видно, що автор надзвичайно добре пропрацював його. Це складна й багатошарова класифікація рас й видів, що включають ці раси (особливо а'сокки. В них там все набагато цікавіше й складніше).Дуже добре прописані релігійні складові у всесвіті книги зі своїми богами, історіями, легендами, моральними постулатами.4. Атмосфера. Як у цитаті на початку "Найкраще фентезі написане мовою мрії. Воно таке ж живе, як мрія, реальніше за саму реальність…" не можливо не пірнути в цю реальність. Без перебільшення - прописано шикарно🥰Можу додати на останок, що емоційна напруга, динаміка й інтриги прописані надзвичайно добре. Описи боїв - на відмінно 👌✨ думаю, що чоловіча аудиторія особливо це зацінить.Рекомендую любителям бойового фентезі, екшну з досконально прописаним лором.✨https://arkush.net/book/24916#ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #рецензії #uafantasy #темне_фентезі #епічне_фентезі #аркуш

Так, блет. Всіх вітаю! Знову я та знову рецензія в рамках челенджу Ліги. https://arkush.net/book/33263https://booknet.ua/book/stor-z-potoibchchya-prolog-b439537На цей раз у руки потрапила цікавенька книжечка у сетингу постапокаліптики в умовах крижаного кінця світу. Суворий, жорстокий, без прихованих сцен. Вигляд має відвертий та оригінальний. “Історія з потойбіччя. Пролог”.Зібрався якось дует авторів та почав мішати все, щоб зробити смачну солянку. Ми бачимо фрост-апокаліпсис, пізню індустріальну епоху у домішках з технологічно-культурним рівнем Першої світової, спостерігається бог-імператор-маріонетка, демони, магія, темні культи, велетенська материкова держава, котра переживає найважчі часи. Безперервні виклики, гнила система, корумповані керівники. Пропаганда на рівні: “Імператор – бог і вождь; його лорди-генерали не менш богоподібні; воїни і військо – почесні люди та організація”. Наче трохи взято з ВХ 40к, Тренчварс і подібних світів. Але! Але це не значить, що тут ми маємо якийсь не оригінал! Автори підібралися до технічного питання та скрупульозно прописали можливості зброї, техніки, описали підрозділи, бійців, пантеони, державу та її лідера. Герої створені від душі. На цей момент я відокремив для себе трьох головних, що і формують та змушують рухатися сюжет. Точніше, вони його ведуть по рейкам, котрі залежать від обставин і подій самої книги. З однієї сторони ми бачимо чаклуна-відступника, з іншої сторони двох лордів-генералів, але із зовсім різними підходами, мотивами та цілями. Унікальні, надто харизматичні і піднесені як ключові для якогось божественного задуму. Пафосу у самому сюжеті хоч ложкою їж. Я до такого не звик, але з часом, з кожним прочитаним абзацом звикаєш. Хтось пускає заборонені фаєрболи (це про чаклуна, адже чаклунів переслідують та винищують, бо магія заборонена), хтось займається техно-некромантією, а хтось просто гігант, що одним пальцем руки ламає шиї зрадникам. Отже, підведемо підсумки:Сюжет – 8/10 (відчувається середня режисура, бо рукопис у авторів перший, але то наганяється досвідом; місцями аж надто клішованого пафосу);Текст – 7/10 (одруківки; місцями не вистачає знаків, а інколи їх більше, ніж потрібно; русизми – все це не критично, читати можна легко);Головні герої – 7/10 (ну, вже надто вони пафосні… У мене герої звикли страждати і вмирати від простуди, але тут ми бачимо реально героїв епосу – теж не критично, лише моя думка);Сетинг – 10/10 (це прямо цукерка – холод, смерть, безвихіддя, занепад людства, втрата моральних, етичних, культурних цінностей, домінування брутальних технологій і повна залежність від них для виживання).Вердикт: обов’язково до прочитання!Рецензія від https://arkush.net/user/422#uafantasy #ЛігаАнтиСопливихРоманів #наукова_фантастика #пригоди #рецензія #пригоди #темне_фентезі #Аркуш #Букнет

Останньою на арені з'явилася мініатюрна красуня з витонченою фігурою і гривою волосся, яке у світлі смолоскипів здавалося живим полум'ям. Пролунав дрібний барабанний дріб, він посилився настільки, що підлога затремтіла під ногами, і над трибунами пролунав гучний голос ведучого шоу:- Непереможна, неприборкана, дика кішка з далекої і загадкової Тальсади! Про неї мріє кожен, але поки що - не дістав ніхто! Леді-і-і Золоти-ий Вого-о-о-онь!!!Я подався вперед, намагаючись краще роздивитися дівчину. Леді Золотий Вогонь. Її зустрічали рев трибун і шквал оплесків. Вона мала грацію кішки і погравала мечем так недбало, як міг лише справжній майстер клинка. Вогняні локони, підхоплені біля чола зеленою стрічкою, живою хвилею падали на спину і плечі.- Що означає "непереможна"? - запитав я в Леххара.- Її ще нікому не вдавалося перемогти.- Правда? Цікаво... - повільно промовив я, намагаючись приховати пекучий інтерес, розпалений у мені прекрасною мечницею.Лана Степанка "Ключі Майстра"https://arkush.net/book/12446

Розіграш настінного годинника від cпілки авторів фантастики та фентезі АСЛР!Шанувальники фантастики та фентезі! Наша спілка авторів, які створюють захопливі історії про далекі світи, магію та пригоди, оголошує РОЗІГРАШ! Ви маєте шанс виграти ексклюзивний настінний годинник із логотипом нашої спільноти — ідеальний аксесуар для вашого творчого куточка! Умови участі:- Підпишіться на нашу сторінку UAFANTASY.- Поставте лайк цьому посту.- У коментарях під цим постом поставте +.- Відмітьте 2 друзів, які також люблять фантастику чи фентезі, у коментарях.- Зробіть репост цього посту в Stories із хештегом #uafantasy.Деталі розіграшу:Термін: до 29 серпня 2025 року (23:59 за Києвом).Географія: Розіграш відкритий для учасників з України (доставка призу за Ваш рахунок).Вибір переможця: Переможця оберемо випадково через Random.org у прямому ефірі 30 серпня о 18:00. Посилання на трансляцію опублікуємо на нашій сторінці.Приз: Настінний годинник із логотипом Спілки авторів фантастики та фентезі ASLR (розмір: 30×30 см, акрил, безшумний механізм).Чому варто взяти участь?Наша спільнота — це місце, де ми ділимося уривками творів, анонсуємо новинки та створюємо історії, що надихають. Підписавшись, ви першими дізнаватиметесь про наші книги, конкурси та літературні події! Приєднуйтесь до світу фантастики та фентезі — можливо, саме ви станете власником унікального годинника! #uafantasy #ФантастичнийРозіграш #СпілкаАвторів #ФантастикаФентезі #ASLR #фентезі

Він стояв, спершися на холодну стіну. У голові туман, наче в мозок встромлювали голки, аби завдати ще більшого болю, підняти її було важко. Ледве розплющив очі. Навколо панувала темрява, лише слабке, розмите світло пробивалося з кутка. Чоловік вдихнув запах вогкості, змішаний із паленою… плоттю. Нудота піднялася до горла. Катівня. Підвал. Волого, стіни вкриті чорною кіптявою. На підлозі лежали якісь інструменти, але розгледіти їх не вдавалося. Руки й ноги скуто ланцюгами. Чрорвік намагався повернути голову — шия стискалась важким залізним нашийником. Тіло відчувало біль і тяжкість при кожному русі. Обернутися на істоту невдавалося вже досить давно. Кат чимось поїв його, якоюсь отрутою.Ледь виплюнув кров. Вона стікала густою цівкою підборіддям. Голова безсило впала на груди. Тіло було в ранах; на грудях вирізані знаки - закляття. Лезо кинджала, що врізалося в шкіру, віддавало холодом під ребрами. У темряві лунав божевільний шепіт, мов пісня:— Моя безсмертна пташечко… мій хлопчик… В мене за розкладом обід. Сьогодні у нас поважні гості, один із них твоєї раси. — Істота дунула йому у вухо. — До зустрічі, безсмертний фенікс.Подих давався важко. Ще трохи — і смерть, але ні. Кат знав, як зробити так, щоб вона не прийшла. Важкі криваві краплі поту падали додолу. Очі майже нічого не бачили. Голова ледве трималася. Та він відчув її. Єство відчує споріднене єство.— Ілі, — прошепотів чоловік.— Я-я-я… тут! — скиглила дівчинка. — Я через вікно! — Серце калатало шалено, руки тремтіли, ноги ледве тримали її. — Я врятую тебе! — Металася, обмацувала ланцюги, шукала замки, оглядала катівню. Страх стискав грудну клітку, але рішучість була сильнішою.— Ілі, ні! Ілі! Я обезсилений. Не зможу врятувати нас… усіх. Не треба… Ілі! Ілі, підійди! — слова давалися важко через біль і виснаження. — Ближче.Вона підійшла зовсім близько, тримаючись за сполоханий подих, очі широко розкриті, сповнені страху й рішучості водночас.— Візьмись за руків’я і направ у серце.— Ні! — ридала Ілі, тремтячи, але не відводила погляду.— Тихіше! Не підставляйся. Я не помру. Я відроджуся і повернусь за тобою і Аттейєм. Чуєш?Вона схлипнула, притулилася долонями до його обличчя, намагаючись відчути тепло.— Ти розумна, дуже розумна. Розумієш… — фенікс задихався. — Вони не дадуть мені переродитися. Ілі…Дівчинка кивнула, руки тремтіли, але вона міцно обхопила руків’я.— Я розумію. Знаю… — крізь сльози мовила вона.— Роби. Ти врятуєш мене! Я перероджусь і повернусь по вас.— Ти забудеш про мене!— Ні, Ілі! Ні! — він ледь підвів голову. — Я зробив так, щоб згадати вас. Тебе.— Братику!— Ш-ш-ш. Я повернусь. Я повернусь.https://lnk.booknet.ua/01k3b19ny3rsb4yjszc7f5gtr5https://arkush.net/book/32199#етнічнефентезі #фентезі #змінасутності #міфи #міфологія #істоти #загадки #пригоди #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

Рецензія на твір Бін Ді (Террі Норд) – “Фенікс”https://arkush.net/book/32199Від:https://arkush.net/user/422В рамках челенджу читав стільки, скільки встиг по термінам, але намагався максимально витягнути з цієї історії кожну деталь, кожну наступну главу, бо він – “Фенікс” – на це точно заслуговує. Жанр: фентезі, з замашками на епічне фентезі (можливо, в кінці авторка допише саме епічну частину);Стиль: щось на кшталт магічної академії (типу Гарі Гончара, але це лише у перших розділах, поки не почнеться моє найулюбленіше);Що ми маємо? А маємо ми дуже цікаву і дуже атмосферну історію у світі, де магічні істоти в різних ієрархічних ланках проживають у людській оболонці – це така первинна форма, але далі все лорно пропишуть, щоб зайвих питань не виникало. ГГ – він же фенікс (створіння, що після фізичної смерті перероджується у новому тілі, забуваючи минуле життя), Фелікс ім’я якого, дізнається під час навчального процесу, що хтось вбиває драконів – створінь, які перебувають на найвищій ланці в ієрархії. Починають випливати дії його минулого перевтілення, виникати флешбеки усіх попередніх перевтілень, а він бідолашний тепер змушений і нести відповідальність за дії попередників, а також дізнаватися про себе щось нове, паралельно вивчаючи здібності своїх талантів. Історія з інтригами, якимись закулісними змовами, схемами, організаціями. Поверхнево це виглядає як світленьке і приємне фентезі, але в реальності ми бачимо в ході читання, що цей світ дуже жорстокий, кривавий та несправедливий. А! Ну, і аж надто цей світ реалістичний та має багато асоціацій з нашим світом. Отже:Сюжет – 10 феніксів з 10;Текст – 8/10 (місцями потребує корекції – одруківки)Головний герой – 10 Феліксів з 10 (хоч авторка і каже, що він їй не імпонує, але особисто мені залетів);Лор – 10/10 (просто… без спойлерів, але кінцівка та розкриття правди про світобудову – це щось)Вердікт? Ви ще не почали читати книженцю?! Вперед!#аркуш #ЛігаАнтисопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy #рецензії #фентезі