UAfantasy - Ліга АСЛР.

https://booknet.ua/book/slozi-porozhnech-b446745Встань, людство! Встань, Міленіум колоній! Захисти громадян та Обрій! Встань, людство! Встань стіною між руйнацією та порядком! Встань на захист принципів та інститутів людяності! Встань, Міленіум колоній, у час цей темний та моторошний! У час, коли люди підіймають зброю один на одного! У час, коли торгівля, наука, розвиток замінили вбивствами, війнами, кровопролиттям! У час, коли не у змозі Обрій підтримати порядок в усьому Міленіумі колоній самостійно, встань, людство, на захист держави своєї! Ми завжди були оплотом стабільності, безпеки і правосуддя! Ми завжди стояли на стороні миру, на стороні правосуддя! Жителі Міленіуму, станьте на стороні, яка забезпечить вам світле та надійне майбутнє! Встаньте на стороні, на якій взагалі є майбутнє!Маренус-морбус не здатна знищити нас! Хвороба виліковна! Всі методи та заходи, які вам здалися радикальними, насправді направлені на порятунок трильйонів! Варто принести мільярд у жертву, людство! Варто принести у жертву, якщо ми маємо бажання лишатися тією силою, з якою повинна примиритися галактика! Мільярд за трильйон! Прислухайтесь до голосу раціоналізму! Прислухайтеся до мого голосу! Невже всі уламки нашої держави, котрі відкололися з багатьох причин та обставинам, вважають, що допоможуть нашому видові розвиватися та вивчати всесвіт? Невже всі ті уламки, котрі підняли зброю на батька свого, вважають, що мають таке моральне право відвертатися від людства у час відчаю та кризи? Скажіть мені, уламки, як ви збираєтеся боротися за людство? Як бажаєте його об’єднати? Складіть зброю! Вертайтеся у стрій Міленіуму, вертайтеся у лоно співпраці! Всім зрадникам та дезертирам особисто обіцяю амністію та розуміння!Ми маємо об’єднатися! Маємо повернутися на шлях процвітання та миру! Людство, Міленіум, прислухайся до мене! Верніть расу людей на домінантну позицію! Єднайтеся, миріться, процвітайте!Магнус Неурон Мудрий, консул Міленіуму колоній, атлант Обрію. #uafantasy #ЛігаАнтиСопливихРоманів #наукова_фантастика #читати_безкоштовно #букнет

Ітератум #8Великі міста-держави Орр’Шавал виник задовго до того, як східний континент отримав свої перші людські кордони. Його заклала раса, ім’я якої стерлося з історії - не через поразку чи прокляття, а через невгамовний плин часу. Вони зникли, не залишивши нащадків, але залишили дещо значно стійкіше за кров - культуру.Кам’яні плато й сухі рівнини півдня стали фундаментом міста. Орр’Шавал від початку був створений як поліс-укріплення, місце, де честь важила більше за життя, а служіння - більше за походження. Його мури пам’ятають кроки істот, чиї імена нині не вимовляють, але чия військова доктрина пережила тисячоліття.Коли перші люди та інші народи дісталися цих земель, вони не завоювали Орр’Шавал. Вони увійшли в нього. Місто не відштовхувало новоприбулих, проте перевіряло. Традиції, викарбувані в камені та звичаях, вимагали не клятв, а доказів. Тут не питають, ким ти був, тут дивляться ким ти готовий стати.З часом Орр’Шавал перетворився на багаторасовий поліс, як і більшість інших на континенті. Проте мова честі й дисципліни залишилась єдиною. Діти зростають у тіні давніх статуй без імен, навчаючись не шанувати минуле сліпо, а відповідати йому. Воїн тут не професія і не каста, а стан буття. Навіть ті, хто не носить зброї, живуть за її логікою.На відміну від того ж Дріфтпорту, Орр’Шавал не народився з хаосу. Він стоїть на спадку. Його сила не у флотах і не в торгівельних вузлах, а в арміях, які не знають страху відступу, бо не знають життя поза обов’язком. Поліс не прагне експансії, але його кордони ніколи не були порушені без кривавої ціни.Дехто каже, що Орр’Шавал це місто, яке пережило власних богів. І в цьому є правда. Тут вірять у порядок, викуваний через випробування, і в честь.Якщо історія Дріфтпорту - це символ свободи, здобутої всупереч усьому, то історія Орр’Шавалу - це військові традиції, які пережили своїх творців.https://arkush.net/book/33263 - аркушhttps://booknet.ua/book/stor-z-potoibchchya-prolog-b439537 - букнет#DarkFantasyWorld #FantasyLore #УкраїнськеФентезі #ПисьменникУкраїна #Ітератум #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

Відгук на роман «Напівкровка — Король Тіней» Оскільки я вже читала першу частину «Напівкровки», то приблизно уявляла, з чим маю справу — з справжнім класичним фентезі. Олдскульним, без модної сірої моралі, зате з неймовірно продуманим світом, детальною світобудовою та справжнім Героєм (саме так, з великої літери). Гідним, мужнім, неймовірно живим у всіх своїх проявах і емоціях.«…а коли народ стовпився перед воротами, що вели до залу, по королівству пролетіли чутки… — Він живий!... Він справді живий!»Так, він живий. Він повернувся звідти, звідки, здавалося б, повернення немає. Для чого? Може, щоб нарешті отримати своє вистраждане щастя з коханою та донькою? Створити велику родину, про яку так мріяв, — з близнюками, про яких навіть не смів сподіватися? Насолодитися спокійним життям, яке він заслужив усіма своїми подвигами? На жаль, ні. Бо тепер він — король. А це насамперед величезна відповідальність за країну, за народ, за мир і свободу, довірені йому долею.Але якщо мир утримати не вдалося — то боротися за кожне людське життя, ніби за життя рідних. Війна — це не парадні марші й героїчні промови. Це страшна м’ясорубка, де часом доводиться забути про себе, про власні принципи і навіть про «гейси» (добре, що в цьому світі існує й найвища справедливість). Забути всі почуття, крім ненависті до ворогів. Але наш Рейтан — трохи інший. Навіть у кривавому вирі він залишає місце для людяності. Для кохання й родини, для дружби, співчуття, поваги й розуміння (навіть до герцогині). І саме цим він такий цінний: живий, багатогранний, справжній.Текст читається дуже легко й захопливо. Є кілька дрібних одруківок, але це суто технічне питання, яке не псує враження.Щиро рекомендую «Напівкровку — Короля Тіней» усім шанувальникам класичного фентезі. І сама з нетерпінням чекаю продовження, бо історія ще далека від завершення!https://arkush.net/book/32889 - Аркуш

Ітератум #4Світ переживає важкі часи.Вже сорок років апокаліпсис вирує на повну силу, не як раптова катастрофа, а як стан світу. Руйнування стало фоном для життя, холод, нестача і війна, нормою, а виживання замінило розвиток.Проте... це не перший кінець світу. За збереженими хроніками, легендами й уламками пам’яті відомо, що до нинішньої катастрофи світ уже пережив три Великі Апокаліпсиси. Кожен із них змінював обличчя планети, стирав держави й перекроював континенти.Саме від початку кожного апокаліпсису в Ітератумі традиційно ведуть новий відлік часу, ніби визнаючи, що старий світ помер остаточно, і продовжувати рахувати роки «як раніше» більше не має сенсу.Назва світу - Ітератум не випадкова. Вона означає повтор, цикл, перезапуск. Світ, який знову і знову доходить до межі, падає, але не зникає повністю. Щоразу після катастрофи цивілізація підіймається з уламків. Ніхто достеменно не знає, чи апокаліпсиси є природною частиною буття Ітератуму, чи результатом давніх помилок, втручання богів, магічних експериментів або чогось значно гіршого.https://arkush.net/book/33263 - аркушhttps://booknet.ua/book/stor-z-potoibchchya-prolog-b439537 - букнет#DarkFantasyWorld #FantasyLore #УкраїнськеФентезі #ПисьменникУкраїна #Ітератум #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

https://arkush.net/book/30351⚔️ "Голодне божевілля"🌊 автор Влад Кравченко.Краще, що може розповісти про землю, з якої прибула людина, — це вона сама. Так само і з героями "Голодного божевілля".Мені сподобалося, як прописана нація Скандинавії. Хоч нам і не розповідають про край, у якому живуть відважні воїни-мореплавці, але з їхніх розмов, поведінки, віри та жертвоприношень зрозуміло більше, ніж із довгих описів побуту і звичаїв.Події розвиваються швидко й динамічно. Одна народність протиставляється іншій, але всі однакові у своєму бажанні вижити. Особливо це стосується протистояння не людині з плоті й крові, а комусь вічному й жахливому.Проте ☝️ не буду спойлерити. Там теж вимальовується дещо цікаве 😉Не обійшлося і без скандинавського флірту. Чому я так висловилася? Почитайте.Підкинувши такі гачки, можу в підсумку сказати одне: таким любителям міфології, як я, цей твір точно зайде 👌. До того ж там є загадки, бої, боротьба зі стихією. Тому однозначно рекомендую.П.С. Помилки є, але то таке... Не псують загального враження ✨#uafantasy #жахи #містика #фентезі #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #рецензії

Відгук на роман “Химера” Nilett FaustРоман «Химера» — це темне фентезі, сповнене пригод, несподіваних сюжетних поворотів, драматичних історій і напружених сцен. Це похмурий, жорстокий світ, у якому майже немає місця для наївних ілюзій, зате вдосталь болю, страху, боротьби й моральних виборів.У тексті розкривається цікавий і дуже своєрідний світ, досконало продуманий авторкою — від самої світобудови. Колись бог Одера створив цей світ прекрасним і гармонійним, але з часом втомився... і заснув.Відтоді все пішло шкереберть. Нині перед читачем постає реальність, наповнена війнами, чварами, політичними інтригами, ненавистю та безкінечною боротьбою за владу, де життя окремої істоти майже нічого не варте.Центральним місцем подій є Фаустенд — місто, населене зверолюдьми найрізноманітніших видів. Керують ним п’ять Стовпів (своєрідний оплот демократії по-фаустенденськи). Втім, як і в будь-якому «парламенті» чи «палаті лордів», про справжню єдність тут не йдеться: за лаштунками точиться та сама жорстока й безкомпромісна боротьба за владу. У соціальній ієрархії Фаустенда є ті, хто займає низьке становище, — звичайні люди. Але найгірше доводиться химерам-полукровкам: саме вони опиняються між молотом і ковадлом у ці темні часи. Їх бояться, зневажають, ненавидять і водночас вважають цілком придатними для ролі «гарматного м’яса», відправляючи у самий вир війни.Головною героїнею роману є дівчина, майже ще дитина, — Габрієль Айвері, та сама хімера. Сюжет значною мірою зосереджений на її дорослішанні, формуванні й загартуванні характеру, особливо в умовах війни на кордоні, на так званому Третьому фронті. Через поступове розкриття таємниць її сирітства, імен батьків та існування близнюка перед читачем відкривається дедалі жорстокіша й кривавіша історія Фаустенда. І в останніх наявних главах ми бачимо вже майже дорослу людину, зламану й водночас загартовану досвідом, здатну приймати складні рішення.Інші персонажі роману також не виглядають картонними чи поверхневими. Вони багатошарові, живі, неоднозначні й викликають широкий спектр емоцій — від симпатії до відвертого неприйняття.Найяскравішим прикладом для мене стала Аїша, глава клану змій. Двадцять розділів знадобилося мені, щоб від палкої ненависті (якою вона щедро ділиться з оточенням, немов зміїною отрутою) дійти не лише до розуміння її мотивів, а навіть до співчуття. Хоча, зізнаюся, гадюкою вона для мене так і залишилася.Текст читається легко й захоплююче, попри загальну похмурість і жорсткість тем. Подекуди трапляються одруківки, але вони не псують загального враження. Найбільший же мінус — історія поки що незавершена. Втім, саме це змушує з нетерпінням стежити за подальшим розвитком подій.https://arkush.net/book/25950#ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy #фентезі #рецензії #аркуш #природи #темне_фентезі

Атмосфера світу Ітератум 2#Далеко за океаном існує майже повна протилежність Едеморському Всеволодарству на континенті. Майже інший світ. Принаймні - за чутками... Дріфтпорт.Напевно, один із найвеличніших полісів в історії світу. Величезна торгова місто-держава, що гордо несе ім’я столиці світу. Саме тут розквітла демократія, якщо її взагалі можна так назвати, магічна культура, монументальна архітектура це все про цього гіганта на обличчі планети.Місто успішно пережило апокаліпсис і вступило в нову еру. Незліченна кількість магів й друїдів підтримують життя цього багатомільйонного прихистку, який населяють усі можливі раси та види розумних істот.Хоч Дріфтпорт і є миролюбним та дипломатичним полісом, його незалежність й інтереси на світовій арені захищають могутній флот і армія, зібрана з представників майже з усього світу.Єдине що... Чи витримає це місто Великий Едеморський похід, чи впаде під тиском артилерії, броненосців і нескінченних армій Всеволодаря?..https://arkush.net/book/33263 - аркушhttps://booknet.ua/book/stor-z-potoibchchya-prolog-b439537 - букнет#DarkFantasyWorld #FantasyLore #УкраїнськеФентезі #ПисьменникУкраїна #Ітератум #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

— По-перше, — Ґолдері зробив паузу, щоб впевнитися, що Фел уважно слухав. — Фраєнти... вони повернулися.Фенікс застиг. Його сині очі на мить спалахнули. Він збирався їх шукати, а вони самі повернулися. — Фраєнти? — перепитав Фел, у його голосі змішалися подив і нерозуміння. Ґілберт кивнув головою, його обличчя стало ще більш напруженим. Він зрозумів, що Фел не усвідомлює їхньої теперішньої ролі. Ґіл не міг приховати глибокого занепокоєння.— Це було приголомшливе повернення, — почав Ґіл. — У Аттеєса та Ілліани Фраєнтів свої прибічники з ордену 'Вогняного відродження', ті, хто чекав на повернення нащадків королівської крові. Вони стали значною політичною силою. І тепер зрозуміло, що Ґроуї старший був не таким вже й поганим Верховним: той хоча б приховував свої злочини, не втягував у них усіх довкола. А ось його син... Феле. Здається, ми рухаємося до громадянської війни. Аттеєс Фраєнт має сили, про які його противники не знають, і це робить їх ще більш небезпечними у спробі дістати до нього. Ґіл повільно провів рукою по підборіддю, намагаючись стримати емоції. Очі ж Фела розширилися від подиву, що межував із шоком, він несвідомо дістав монетку з кишені.— Але і це ще не все. Це навіть гірше, ніж просто політика, — продовжив Ґіл, його голос став тихішим і напруженішим. — Паралельно ведеться жорстока пропаганда проти феніксів. Через вашу здатність до безсмертя та переродження. Вони переконують інші раси, що ви небезпечні, адже багатьох істот охопила "дивна недуга"— вони почали втрачати своє єство. І в цьому звинувачують феніксів. Утворилися дві великі сили: Ґроуї та Фраєнта. Кожній расі, кожній істоті доводиться обирати сторону, нейтралітет зберігати майже неможливо.Ґілберт замовк, важко дихаючи. У кімнаті панувала тиша, така ж глибока і холодна, як порожнеча, яку Фелікс відчував у грудях після втрати Сін.https://arkush.net/book/32199/38https://booknet.ua/reader/fenks-b436126?c=4885555&p=1#переродження #міфи #фентезі #надздібності #uafantasy #етнічнефентезі #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #інтриги #раси

Вайбові картинки для всесвіту Ітератум :)У світі є сотні держав, імперій, вільних міст і різних уламків минулих цивілізацій. Більшість із них існує за інерцією, але деякі стали дітьми катастрофи й розцвіли. Наприклад:   Едемор - континентальна держава об'єднаних цивілізацій. Цей монстр поєднує в собі характер середньовіччя з мегапроектами індустріальної епохи та з божевіллям зруйнованої сучасності.   Після апокаліпсису територія Едемору була скута вічною мерзлотою. Проте... Держава не впала. Населення адаптувалося. Міста перебудувалися під холод, промисловість - під нестачу ресурсів, армія - під безперервну війну.  Едемор не прагне бути прийнятим іншими країнами, він не прагне дипломатії та дружби... Він чудовисько... що існує за власною логікою. Цей народ відстоює власні ідеали й не визнає чужого морального диктату, навіть ціною постійного конфлікту з іншими державами Ітератуму.   У світі, що майже закінчив своє існування під навалами природи, богів і демонів, Едемор воює не за майбутнє, а за право не зникнути.https://arkush.net/book/33263 - аркушhttps://booknet.ua/book/stor-z-potoibchchya-prolog-b439537 - букнет#DarkFantasyWorld #FantasyLore #УкраїнськеФентезі #ПисьменникУкраїна #Ітератум #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy

Потрапляння у перший відсік бункеру можна було порівняти з вторгненням у гігантську м’ясорубку: десятки тіл, буквально розірваних, пошматованих, заполонили всі поверхні. Нутрощі, кінцівки, голови, кишки, розмотані на різноманітних предметах. Червона густа рідина пливла собі плавно до підлоги, в’язкі шматки корпусів тіл з імплантами заважали просуванню навіть без бойового втручання. Толій, ввійшовши у цей відсік, відчув жах, страх, тиск в легенях, холод у шлунку... Та що завгодно, але всередині нього все вимагало покинути це місце. Через інформаційний девайс він викликав все ж таки підкріплення, сповістивши усіх про надзвичайну ситуацію з максимальним ступенем насилля. Цим не тільки поліція має зацікавитися. Але й інші більш профільні силові структури. Камера на плащу одразу ж транслювала запис ШІ-диспетчеру, котрий аналізував ступінь загрози та визначав кількість нарядів, необхідних для стабілізації ситуації. - Ви, сука, хто такі?! – рявкнув панк у неонових татуюваннях та покритий свіжою кров’ю, тікаючи у напрямку центрального входу. Зустріч відбулася у довгому і просторому коридорі, заставленому усіляким мотлохом, контейнерами маленькими. Але де був один представник банди, що тікав стрімко від небезпеки, там були ще троє. Побачивши жінку у обладунках, вони одразу ж ідентифікували її як загрозу, але стрільбу відкрили тільки коли у полі зору неонових помаранчевих ліхтарів об’явився Толій. Зграйно прийнялося рішення, що це операція поліцейських... Тікали з глибин бункеру ще двоє панків, а за ними і ще один їм у підкріплення. Ельна та її не так давно названий напарник зайняли укриття за контейнерами та бетонними блоками. За себе не так сильно хвилювалася найманка, бо у неї, окрім броні, ще й енергетичний щит був активним. Про свій Толій згадав лише через півхвилини, коли навіжені кулі здійняли порохову хмару у коридорі. Завдяки дронам, котрі більш-менш та якось ще працювали, а також завдяки внутрішнім системам наведення Ельна плавно та почергово виносила супротивників, котрі не наважувалися на рішучі штурмові дії. У момент, коли вони виглядали для ведення вогню, одна-єдина, зацікавлена в їх смерті, куля влучала прямісінько у голову. Через півхвилини панки розпласталися трупами на і без того забризканій кров’ю підлозі. https://arkush.net/book/36014#ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy #наукова_фантастика #кіберпанк #аркуш