Channel UAfantasy - бастіон без сопливих любовних романів. - @uafantasts - №2930
Відгук на роман “Химера” Nilett FaustРоман «Химера» — це темне фентезі, сповнене пригод, несподіваних сюжетних поворотів, драматичних історій і напружених сцен. Це похмурий, жорстокий світ, у якому майже немає місця для наївних ілюзій, зате вдосталь болю, страху, боротьби й моральних виборів.У тексті розкривається цікавий і дуже своєрідний світ, досконало продуманий авторкою — від самої світобудови. Колись бог Одера створив цей світ прекрасним і гармонійним, але з часом втомився... і заснув.Відтоді все пішло шкереберть. Нині перед читачем постає реальність, наповнена війнами, чварами, політичними інтригами, ненавистю та безкінечною боротьбою за владу, де життя окремої істоти майже нічого не варте.Центральним місцем подій є Фаустенд — місто, населене зверолюдьми найрізноманітніших видів. Керують ним п’ять Стовпів (своєрідний оплот демократії по-фаустенденськи). Втім, як і в будь-якому «парламенті» чи «палаті лордів», про справжню єдність тут не йдеться: за лаштунками точиться та сама жорстока й безкомпромісна боротьба за владу. У соціальній ієрархії Фаустенда є ті, хто займає низьке становище, — звичайні люди. Але найгірше доводиться химерам-полукровкам: саме вони опиняються між молотом і ковадлом у ці темні часи. Їх бояться, зневажають, ненавидять і водночас вважають цілком придатними для ролі «гарматного м’яса», відправляючи у самий вир війни.Головною героїнею роману є дівчина, майже ще дитина, — Габрієль Айвері, та сама хімера. Сюжет значною мірою зосереджений на її дорослішанні, формуванні й загартуванні характеру, особливо в умовах війни на кордоні, на так званому Третьому фронті. Через поступове розкриття таємниць її сирітства, імен батьків та існування близнюка перед читачем відкривається дедалі жорстокіша й кривавіша історія Фаустенда. І в останніх наявних главах ми бачимо вже майже дорослу людину, зламану й водночас загартовану досвідом, здатну приймати складні рішення.Інші персонажі роману також не виглядають картонними чи поверхневими. Вони багатошарові, живі, неоднозначні й викликають широкий спектр емоцій — від симпатії до відвертого неприйняття.Найяскравішим прикладом для мене стала Аїша, глава клану змій. Двадцять розділів знадобилося мені, щоб від палкої ненависті (якою вона щедро ділиться з оточенням, немов зміїною отрутою) дійти не лише до розуміння її мотивів, а навіть до співчуття. Хоча, зізнаюся, гадюкою вона для мене так і залишилася.Текст читається легко й захоплююче, попри загальну похмурість і жорсткість тем. Подекуди трапляються одруківки, але вони не псують загального враження. Найбільший же мінус — історія поки що незавершена. Втім, саме це змушує з нетерпінням стежити за подальшим розвитком подій.https://arkush.net/book/25950#ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy #фентезі #рецензії #аркуш #природи #темне_фентезі
29
25-12-21 11:45