Народження сонцяПосеред мороку й біди зродила діва сонце.Всі спраглі мчали до води, остуджені тягнули руки.Всміхнулось коло променисте — ява, може й сон це,Знедолені вклонилися, здіймаючи клуби пилюки.Ягнята гріють спляче сонце, колискова лине,Гінці крилаті всесвіт сповіщають, сніг вкриває стежі.Комусь розрада, іншим — смертний вирок, бо величнеМалятко всім воздасть по справах, як рекли колись предтечі.Вечірня зірка шлях очам у мороку торує,Скликає пастухів — уродини ж у дива сонцеликого.Фальшивий цар у пошуках імперію ґвалтує,Три східних леви тихо поклонилися Христу великому.Літа минули, сонце підросло, пізнало муки,Висіло на гріховному стовпі розп'ятим і воскресло.Багато прагнули його з небес униз стягнути,Але згоріли, бо брехня не стре з душі знамено хресне.Історія не щезла, вірою пульсує в грудях,Століттями несе правдиве сяйво серед ночі світу.Безсмертне сонце ще не розчароване у людях,Воно продовжує палати щедрим непоборним світлом.Тисячоліттями зоря нагадує про сонце,Усіх мандрівників веде крізь терни до його основи.Блискучий промінь розітне мечем кошмар і сон цейНадією здолає, щоб родилось коло знову й знову.Христос народився!©️ Роман Фещак (грудень 2024 р.)#вірш #свято #Різдво #християнськапоезія #РоманФещак