Telegram statistics channel - @tvmtmonline

🕯 Щодня о 9:00 вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за УкраїнуГоловний сержант Віктор Ступак на псевдо Гучі загинув 15 червня 2023 року в районі села Мала Токмачка. У травні захиснику виповнилося 32 роки.Віктор родом із Надвірної Івано-Франківської області, жив у Івано-Франківську. Цікавився зброєю та військовою тематикою.Під час повномасштабного вторгнення став на захист України. Воював у лавах 47-ма окрема механізована бригада «Маґура», був головним сержантом взводу.«Віктор любив життя та мав багато планів, які хотів розділити зі своїми рідними та друзями. Мріяв добудувати будинок та завести собаку. Для нас із донечкою він був дбайливим чоловіком та люблячим батьком, опорою нашої сімʼї. Для ближніх був добрим, відважним та хорошим другом», – розповіла дружина полеглого воїна Оксана.Поховали захисника в селі Вовчинець на Івано-Франківщині.У Віктора залишилися мама, дружина та донечка, якій на момент загибелі тата було 9 років.Вічна пам’ять героям!YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

🥰 Виготовляє прикраси, танцює та розводить курочок: Тетяна Іспандярова — жінка-вогоньВона самотужки навчилась робити скляні прикраси, облаштувала власну майстерню і вже протягом десяти років власноруч створює жіночі прикраси й обереги, магічну силу яких відчула не одна людина.На зустріч до журналістів пані Тетяна прийшла в образі української відьми. Також вона захоплюється східними танцями, бере участь у різноманітних конкурсах і змаганнях, де отримує нагороди. У своїх хоббі Пані Тетяна — абсолютна чемпіонка України. 🐣 Ще одне її захоплення — розведення декоритивних курочок. Зараз в її міні-зоопарку 80 пернатих. Ними вона також ділиться з іншими ентузіастами та близькими. Разом із героїнею на зустріч завітав і її вірний друг-півник."Захоплення — це мій антистрес", ділиться пані Тетяна. Вони надають яскравій особистості сил допомагати іншим — жінка вже багато років дружить із запорізькими рятувальниками, й часто виїздить на прильоти, де допомагає постраждалим.YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

💵 Втратив майже 40 000 гривень: «на гачок» фішингу потрапив запоріжецьЧоловік отримав у месенджері посилання нібито на оформлення грошової допомоги від ООН — 4 000 гривень. Аби надіслати заявку, у формі він ввів номер банківської картки, CVV-код та код із банківського застосунку.Через кілька днів чоловік отримав повідомлення про повне списання коштів з рахунку, де було 16 000 гривень. Крім того, на його ім’я був оформлений кредит на 23 000 гривень.❓Як працює така схема?Посилання на фейкові сайти для оформлення «допомоги» або «виплат» активно розповсюджують через соцмережі, месенджери, рекламу.А після отримання повних реквізитів та коду підтвердження зловмисники одразу можуть отримати доступ до ваших рахунків, де списують кошти та оформлюють миттєві кредити.❗️Важливо пам’ятати: для отримання грошової допомоги міжнародні організації ніколи не вимагають CVV-код чи одноразовий пароль/код підтвердження, які приходять на телефон.Поради, як убезпечити себе та свої рахунки від шахраїв, прості: ❌ не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо вони надіслані знайомими;❌ перевіряйте інформацію на офіційних сайтах організацій, вводячи адресу вручну в браузері;❌ увімкніть SMS-інформування та ліміти на онлайн-операції. YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

📸 У Муніципальній галереї "Запоріжжя" Центру сучасного мистецтва триває документальна фотовиставка «PLUS PLUS. Подвійна експозиція». Її створили мінометник і фотограф Єгор Самофал та режисерка Ліза Свириденко. Разом вони представили близько 50 робіт – і кожна з них непередбачувана.Ідея проста й водночас дуже символічна. Спочатку Єгор знімає на плівку життя на передовій – Запорізький та Харківський напрямки. Потім він змотує плівку, знову заправляє її в камеру й надсилає Лізі. Уже в Києві вона поверх цих кадрів фотографує повсякденність столиці, людей, вулиці, миті спокою.Що вийде в результаті – автори не знають до останнього. Це експеримент і довіра випадку. Саме тому на світлинах народжується подвійна експозиція: фронт несподівано накладається на мирне життя, військові силуети з’являються серед київських пейзажів, а звичайні міські сцени переплітаються з реальністю війни.Це виставка про паралельні реальності, які сьогодні існують одночасно. Про країну, що живе й бореться водночас.Побачити «PLUS PLUS. Подвійна експозиція» можна до 7 березня.📍бульвар Центральний, 3.YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

👤 Сьогодні 155 років із дня народження Лесі Українки — поетеси, драматургині, перекладачки та громадської діячки Вона народилася 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському (нині — Звягель) в інтелігентній родині.Її мати — Олена Пчілка, письменниця й активна діячка жіночого руху. Дядько — Михайло Драгоманов, учений і громадський діяч.З дитинства вона хворіла на туберкульоз кісток і суглобів, однак це не завадило їй здобути блискучу домашню освіту, опанувати понад десять мов і рано розпочати літературну діяльність. Уже в юному віці з’явився її псевдонім — Леся Українка. Її творчість охоплює різні жанри й стала новим етапом розвитку української літератури:🫟⁠ ⁠поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»⛓️‍💥 ⁠драматичні поеми «Кассандра», «Камінний господар», «Бояриня»🎭 ⁠драма-феєрія Лісова пісня📚 ⁠численні переклади творів європейської класикиОкремою сторінкою її діяльності була фольклористика: разом із чоловіком, музикознавцем Климентом Квіткою, вона записувала й досліджувала народні пісні. YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

🕯 Щодня о 9:00 вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за УкраїнуБойова медикиня Дар’я Філіп’єва на псевдо Блискавка загинула 3 серпня 2023 року в бою в селі Роботине Запорізької області. Захисниці було 34 роки.Дар’я народилася 29 серпня 1988 року в Сумах. Була творчою та енергійною, займалася танцями й співом. Із 2017 року жила в Києві, працювала перекладачкою.У 2019 році підписала контракт зі Збройними Силами України. Пишалася тим, що врятувала всіх поранених, які потрапляли до неї. На початку повномасштабного вторгнення навчала тактичної медицини бійців ТрО Києва.«Я не могла просто залишитися вдома, тому що я солдат, сержант, бойовий медик, і мені потрібно захищати цю країну», – сказала Дар’я в інтерв’ю.У лютому 2023-го стала старшою бойовою медикинею роти 46-ї окремої аеромобільної бригади.Прощання відбулося 12 серпня 2023 року в Києві. Поховали захисницю на Алеї Слави в Сумах.У неї залишилися батько, наречений, рідні та близькі.Вічна пам’ять героям!YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

🕯 Щодня о 9:00 вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за УкраїнуБоєць Євген «Лис» Прудніков загинув 8 вересня 2023 року поблизу села Приютне. 22 серпня воїну виповнилося 35 роківЄвген родом із Запоріжжя. Освіту зварювальника здобув у профтехучилищі №27. Працював за фахом, став одним із найкращих спеціалістів. У вільний час займався ММА та боксом, любив читати.Під час повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Служив у складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Був кулеметником 2 категорії у відділенні снайперів роти вогневої підтримки.«Він був у всіх гарячих точках «на нулі», зокрема, під Бахмутом та в Авдіївці. Прикривав побратимів, під обстрілами виносив поранених», – розповіла наречена загиблого Олена Шепотько.Посмертно солдата Пруднікова Євгена Ігоровича нагородили орденом «За мужність» III ступеня.Поховали захисника на цвинтарі Святого Миколая в Запоріжжі. У нього залишилися батько й наречена.Вічна пам’ять героям!YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

🕯 Щодня о 9:00 вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за УкраїнуСтаніслав народився в Кіровоградській області. Після навчання пішов на строкову службу, з 2019 року служив за контрактом у лавах Нацгвардії. Відтоді жив у Запорізькій області.Під час повномасштабної війни чоловік боронив країну у складі 23-ої окремої бригади охорони громадського порядку «Хортиця». Був командиром відділення, разом із побратимами воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.Станіслав – справжній Герой! Він не стояв осторонь, а гідно захищав свою сімʼю і Батьківщину. З початку війни боронив Маріуполь. Перебуваючи у зонах активних бойових дій, ніколи не скаржився, що йому важко. Навпаки, старався підтримувати усіх, як побратимів, так і рідних, переконуючи, що все буде добре, – згадує дружина Станіслава.Сержант Станіслав Дитуна на псевдо «Дитуха» загинув 25 грудня 2023 року поблизу с. Старомайорське на Донеччині. За місяць, 24 січня, воїну виповнилося б 25 років...Вічна пам’ять героям!YouTube|Facebook|Instagram|Сайт

Зараз уже є перші звіти щодо ситуації в регіонах після російського удару. Київ та Київщина, Вінницька область, Дніпровщина, Одеська область, Запоріжжя, Полтавщина, Сумщина та інші наші області. Всюди залучені ремонтні бригади, ДСНС України, усі необхідні сили. В російському ударі була значна кількість балістики та крилатих ракет. Ще більш ніж 300 ударних дронів. Наші сили протиповітряної оборони відпрацювали по суттєвій кількості цілей. За добу до цього удару ми нарешті отримали необхідні ракети, і це суттєво допомогло. Кожен пакет підтримки має значення. Ракети для «петріотів», для «насамсів», для інших систем ППО критично необхідні. Пряме завдання всієї нашої дипломатичної системи – працювати, щоб в України було достатньо засобів ППО. І партнери мають не підводити із цим, ракети для ППО – це реальний захист життя людей. У форматі спеціального енергетичного селектора визначимо повні деталі щодо наслідків атаки та необхідні ресурси, щоб відновити постачання електрики, тепла й води людям. Найбільш складна ситуація поки в Києві, значна кількість житлових будинків без опалення. Важливо, щоб світ про це не мовчав. Росія не може бути на рівних з іншими країнами світу, поки налаштована тільки на вбивства й знущання з людей. Зараз усі українські посадовці, кожен відповідальний за роботу державних інституцій, обласної та місцевої влади, українських енергетичних компаній – усі повинні бути в Україні, працювати, допомагати людям та старатися стабілізувати ситуацію. Треба бути у своїй державі, у своїх містах, зі своїми громадами. Слава Україні!

🕯 Щодня о 9:00 вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за УкраїнуМолодший сержант Сергій «Ворон» Козюпа загинув 3 вересня 2023 року поблизу Роботиного.Сергій народився 13 жовтня 1972 року в місті Берестин. Працював машиністом трубоукладача, підприємцем, у компаніях «Укртелеком» і «Укрбургаз». У 2014–2015 роках захищав кордони Луганської області, був опорою для родини.24 лютого 2022 року без вагань став до лав захисників України. Служив навідником-оператором 3 танкового взводу танкової роти 3 бригади оперативного призначення «Спартан». Обороняв Харків, воював на Донеччині, а в серпні 2023 року брав участь у звільненні Роботиного.«Він мав спокійну вдачу, завжди був готовий прийти на поміч тим, хто цього потребував. Життя любив, прагнув жити повноцінно і цінував все, що мав. Сергій був щирим, мужнім, добрим, чутливим і справедливим. Любив походи на байдарках, захоплювався риболовлею та природою. Мріяв разом із сім’єю відвідати місця своєї служби в українському Криму та завжди цінував свободу. Прагнув миру в нашій вільній Україні», — згадує дружина Наталія.Поховали Сергія Козюпу в Берестині на Алеї Героїв. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У нього залишилися дружина та двоє синів.Вічна пам’ять героям!YouTube|Facebook|Instagram|Сайт