Підводжу підсумки березня. Нарешті вдалося повернутися в читання, після не таких успішних лютого та січня.«Колапс». Про нього трошки думок тут, зараз мене смішить цей допис, видно, як хаотично я це писала через годину після прочитання 😅 Але це дійсно класна книга, яка місцями просто blow your mind.«Шлюбний портрет». Про нього більш детальний відгук теж встигла написати, до речі«Спогади про нього». Для мене це найгірша книга Гувер, які я читала. Видно, як авторка намагалася вивести на емоції і маніпулювала драмою. У мене ж це визвало нуль емоцій взагалі. Кінець занадто швидкий. Серед моїх книжкових приятельок є фанатки цієї історії і я навіть можу зрозуміти чому, але максимально не моя історія.«Річка золотих кісток». Я одночасно крінжувала з того, яка це примітивна і передбачувана історія, одночасно десь перші 70% мені подобалось, бо це було «в настрій». І якщо весь цей час книжка якось сприймалась як діснеївська історія і по вайбу, і по відсилкам до Сплячої красуні, то потім авторка вирішує, що треба додати смата і побільше😒 ну і в кінці в стилі діснея звісно перемагає добро(В цілому книжка це підтвердження того, чому я перестала читати роментезі і воно мені не дуже)Думала Колапс вже не переплюне нічого, але ворвалась в моє життя «Тюремна цілителька». Ну як ворвалась, вона лежала на поличці рік, а може два, моя подруга, яка мені її подарувала, постійно казала читати, але все ніяк руки не доходили. Дуже шкодую. Бо я в захваті, тому одразу прочитала наступні дві (зазвичай так не роблю з серіями, мені потрібні паузи). Прекрасна історія, смішна, цікава. Я вгадала багато твістів, але для мене це не зробило історію передбачуваною, скоріш, авторка дуже вдало розставила гачки в тексті.Ну і ця серія змусила мене відчувати ті ж почуття, як коли я читала свій найулюбленіший «Трон зі скла», при чому по сюжету нема тут нічого схожого, але от вайб мені був такий самий. Після кінця другої книжки мене трошки пох**овило, так само як колись від «Імперії штормів» і треба було прямо подихати. Коротше, я в любові!«Пісня Ахілла». Дуже подобається, як пише Міллер, і вона гарно написала лгбт-лінію, це було ніжно і прекрасно. Проте можливо, я очікувала трооошки більше, тож буду звинувачувати саму себе, що підійшла до історії з надто великими очікуваннями. ✨✨✨В цілому, хороший видався місяць. Не встигла дочитати тільки «Промені Аласі» та мемуари Жизель Пеліко, тож, поговоримо про них вже в квітні!