Риторика російської влади як дзеркало зовнішньополітичного курсуУчора Путін заявив таке:«Київський режим, підтримуваний Заходом, перейшов до терористичних методів». За його словами, Захід не помічає того, що відбувається, і ігнорує такі дії.Втім, звинувачувати безпосередньо сам Захід він не наважився й волів сховати тих, кого вважає ляльководами, за спинами тих, кого сприймає як маріонеток, що є показовим.Для ще більшої «стерильності» він навіть додав, що Захід нібито нічого не помічає (попри надання критично важливих розвідувальних даних і допомоги у великих операціях на кшталт «Павутини»).Але такою є ситуація на найвищому рівні, де російській еліті необхідно дотримуватися принципів «рівноправного діалогу» та «взаємної поваги». А що ж відбувається на нижчих рівнях, де слова мають значно менше значення для зовнішньої політики, але водночас демонструють внутрішньополітичний стан і настрої тієї частини еліти, яка не стримує себе у висловлюваннях?Далі — коментар новинного видання The Economist і цитата Дмитра Медведєва, лідера «Єдиної Росії»:«Медведєв порадив Європі “заткнутися” після удару дрона по Румунії. За його словами, європейські держави є прямими учасниками конфлікту з Росією, тому подібні інциденти відбуватимуться й надалі. “Заваліть пельку. Це поки що лише квіточки!”, — додав він.»Медведєв виступає тут як рупор російської еліти. Він не лише здатний висловлюватися настільки, скажімо, безпрецедентно відверто, а й користується підтримкою держави.І хоча це може здаватися маячнею «збитого льотчика», ані політичний статус цього «аса», ані навіть найвідвертіший напад політичної гарячки не є головними чи першорядними.Важливо те, що позиція Медведєва є широко поширеною в безальтернативній, єдиній і правлячій партії Росії, а також те, яку позицію щодо цієї точки зору займає держава.Якщо коротко, лінія Медведєва — це підводна частина айсберга, яку поки що ніхто не бачить і не сприймає як загрозу. Натомість вершина айсберга з усіх боків прикрита дипломатичними декораціями.Таким чином, у разі відмови від цих декорацій, у разі остаточного й повного усвідомлення Москвою неможливості будь-яким чином інтегруватися до Заходу, балансувати між Заходом і Сходом, уникаючи втягування в їхню «м’ясорубку», лінія Медведєва, з тими чи іншими корективами, стане офіційною.