Несення військової служби має стати загальним обов’язком. Як суспільство ми повинні… вступати в наступну війну лише тоді, коли ризики й витрати ляжуть на плечі кожного.Хоча конкретний противник тут не названий, очевидно, що такі заходи відповідають підготовці до великої війни. Тут слід згадати положення американської стратегічної доктрини. Загалом це відображає американську кризу — внутрішня економічна деградація та ослаблення глобалізації створили загрозу, яку можна стримати лише за умови повної суспільної мобілізації.Більше не існує нескінченного кредитного важеля при дешевих ставках, як і абсолютного домінування, що його забезпечувало. Раніше домінування дозволяло проводити точкові операції проти значно слабших суперників. Нинішня ситуація передбачає масштабну війну з рівним конкурентом, повноцінне економічне й військове протистояння систем. Оскільки використання боргового важеля обмежене через звуження сфери впливу США, військові витрати перекладатимуться на населення.8. Досить покладатися на державні пільги. Будь-який бізнес, який надавав би працівникам такий самий соціальний захист, не зміг би вижити.Інакше кажучи, прямо просувається оптимізація. Вона, до речі, вже поступово проводиться чинною адміністрацією.Як було зазначено в пункті 6, оптимізація (фактичне перекладання витрат на платників податків) є способом фінансування витрат.12. Епоха ядерного стримування завершується, починається нова ера, заснована на штучному інтелекті.15. Післявоєнне стримування Німеччини та Японії має бути припинене. Нейтралізація Німеччини була надмірною, і зараз Європа платить за це високу ціну. Аналогічна штучна відданість японському пацифізму загрожує змінити баланс сил в Азії.Тут варто поставити питання — чому стримування цих країн взагалі було доцільним і чому воно більше таким не є? По-перше, сама формулювання натякає, що США здатні стримувати військову силу Японії та Німеччини і роблять це. По-друге, слід подивитися, коли таке стримування було актуальним.Коротко: демілітаризація ФРН проводилася після 1945 року, але втратила актуальність у протистоянні з СРСР. У 1955 році ФРН вступає до НАТО. Після розпаду СРСР витрати скорочуються, але новий їх ріст починається у 2014 та 2022 роках — як реакція на російську експансію.Японія також була обмежена, але США розміщували там свої бази. Після 2020-х витрати різко зростають, що збігається з новими американськими доктринами, які визначають Китай як головну загрозу.Отже, зростання військових витрат відбувається при появі екзистенційних ворогів США — тоді союзники озброюються.США контролюють значну частину енергетичного ринку Європи та утримують там військову присутність. Попри риторику, це підштовхує Європу до мілітаризації, що вигідно США. Водночас основний виклик для Америки — Азія, що змушує її перерозподіляти ресурси.Європа опиняється перед вибором: або ризик поразки, або нарощування військових витрат. Це веде до перерозподілу ресурсів від виробничих секторів до військових.У цьому контексті Німеччина фактично стає військовим локомотивом Європи, а Японія — аналогічною силою в Азії проти Китаю.20. Необхідно дати відсіч нетерпимості до релігії, що поширилася в певних колах.Захист релігії з боку технологічної корпорації не є парадоксом. Релігія має широку аудиторію і може використовуватися як інструмент політичної пропаганди. Вона також легітимізує існуючий порядок, представляючи його як вищий. Це зручно при мобілізації та оптимізації.Крім того, релігія часто надає нації статус «обраної», що не піддається науковому доведенню, але ефективно працює як ідеологічний інструмент.21. Одні народи досягли передових результатів, інші залишаються відсталими. Усі культури сьогодні вважаються рівними, але ця догма замовчує факт, що деякі культури створили дива, а інші — посередні або шкідливі.Тут чітко простежується ієрархізація націй. Автор фактично натякає, що «видатні» нації мають більше прав. Це відкриває простір для радикальних висновків про нерівність народів.22. Ми повинні протистояти спокусі поверхневого й беззмістовного плюралізму.