Податковий законопроєкт Трампа: хто виграє і за чий рахунокНовий податковий законопроєкт Дональда Трампа — це не просто внутрішня фіскальна ініціатива. Це стратегічний інструмент, спрямований на зміцнення позицій американських корпорацій у технологічній гонці, насамперед у протистоянні з Китаєм. Розглянемо ключові положення документа та їхні наслідки.1. Технологічні стимули: прискорена амортизація і R&DОсновна новація — 100% амортизація виробничого обладнання. Це означає, що бізнес зможе списати повну вартість покупки обладнання з оподатковуваної бази вже в рік придбання. Такий механізм вивільняє значні ресурси для реінвестицій: у модернізацію, наукові дослідження, розширення виробництва або навіть цінову війну (демпінг).Приклад: якщо компанія закупила обладнання на суму, що дорівнює третині її річного доходу, вона зможе зменшити оподатковувану базу на цю суму. Відповідно, податкові відрахування скоротяться приблизно на третину — і ці кошти залишаться у розпорядженні бізнесу.Другий ключовий стимул — списання витрат на НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи). Компанії зможуть вираховувати повну суму витрат на дослідження з оподатковуваного доходу в тому ж податковому періоді, коли ці витрати були здійснені. Це ще один спосіб прискореного перерозподілу коштів — від держави на користь приватного сектору.По суті, йдеться про масштабну податкову субсидію — обсягом близько 100 млрд доларів лише до 2026 року. Це прямий фінансовий сигнал бізнесу: інвестуй у технології — держава тебе підтримає.2. Удар по суперникахЗаконопроєкт також містить положення, спрямовані на обмеження співпраці з державами-конкурентами. Американські компанії, що співпрацюють із Китаєм, Іраном або Росією, позбавляються доступу до енергетичних податкових кредитів.Це інструмент тиску і стимул до розриву зв’язків з геополітичними опонентами США.3. Соціальна ціна технологічного стимулуПоряд із субсидіями, законопроєкт запроваджує:• інвестиційні пільги для бідних і сільських регіонів (зони переглядаються кожні 10 років, база збільшується на 30%);• скасування екологічних стимулів (електромобілі, сонячні панелі, водень тощо — починаючи з 2025–2026 років);• безстрокове обмеження списання надмірних збитків;• 1% акциз на закордонні грошові перекази готівкою та еквівалентами.Попри ці заходи, зростання бюджетних надходжень оцінюється у 100 млрд доларів — сума, яка повністю йде на покриття витрат, пов’язаних з податковими стимулами.За прогнозами, у 2026 році бюджет зазнає додаткових витрат — близько 400–500 млрд доларів. Фактично, це масштабна дотація інтересів приватних корпорацій за рахунок держави — ціною майбутніх скорочень у інших сферах.Передусім, йдеться про соціальну сферу. Скорочення витрат на освіту в США вже відбувається. Якщо дефіцитна динаміка збережеться, наступними під ніж можуть піти охорона здоров’я, житлові субсидії та інші елементи соціальної підтримки.Цей законопроєкт — не про податки у вузькому сенсі. Це — інструмент мобілізації американської економіки в умовах глобальної технологічної та економічної конфронтації. Підтримка корпорацій, стимулювання інновацій та економічна ізоляція конкурентів — усе це вписується у логіку «холодної війни 2.0».🌟 EconomichnijVisnik