Коли мені було 8 років, загинув мій батько. Мене виростила мати.Я на власному досвіді знаю, що таке неповна родина. Знаю, як вулиця може затягнути підлітка і наскільки важливо вчасно отримати правильне оточення, спорт та дисципліну. Саме це формує з дитини Людину.Свою громадську діяльність я почав саме через дітей. Згадайте 2004 рік: в Одесі було багато безпритульних, які жебракували та жили в теплотрасах. Тоді ми забирали цих дітей просто з вулиці. Завдяки нашій федерації таїландського боксу ми давали їм мету, виховували з них не просто повноцінних громадян, а чемпіонів.Тому тема дітей для мене — це не політика. Це особисте. Як для батька і як для дідуся.Сьогодні відвідав презентацію Громадської організації «Діти.UA».Її створили професіонали, з якими ми пліч-о-пліч працювали багато років - Олена Буйневич, Юлія Нікандрова та Олена Орлова. Це не просто фахівці, це справжні одеські мами, які знають систему зсередини.Ми обговорили їхнє бачення. Це саме те, чого зараз потребує місто:✅ Не хаотична допомога, а системна модель супроводу «єдине вікно».✅ Превенція (попередження проблем), а не гасіння пожеж.✅ Реальні зміни до законодавства.Я пишаюсь тим, що за роки нашої спільної роботи в Одесі ми не втратили жодного дитячого закладу. Навпаки - будували школи, Палац дитячої творчості, стадіони, укриття.І зараз, коли ці досвідчені люди об'єднуються в громадський сектор, щоб допомагати дітям під час війни, я, звісно, буду це підтримувати.Вже маємо спільні ідеї щодо інклюзивної освіти та психологічної підтримки.Інвестиції в дітей — це стратегічна безпека міста.Бажаю успіху ініціативі! І я завжди поруч!