Геннадій Труханов

Сьогодні Україна відзначає День батька. Свято, яке має для мене дуже особистий і глибокий зміст.Так склалося життя, що з восьми років я ріс без батька. Надто рано дізнався, що таке відсутність твердої чоловічої опори та поради. Але саме цей досвід навчив мене головного: батьківство - це не просто статус, це насамперед велика відповідальність.Найбільшим подарунком долі для мене стали мої дві доньки. Бути їхнім батьком - моя найголовніша життєва місія. Це абсолютне щастя - бути для них надійним захистом, підтримкою і щодня розуміти, що вони завжди можуть на мене покластися.Але з роками моє розуміння батьківського обов'язку вийшло далеко за межі власної родини. Я завжди ставився і буду ставитися по-батьківськи до нашої Одеси. Бо коли ти щиро любиш місто і береш за нього відповідальність, ти починаєш дбати про нього так само: захищати в найважчі часи, оберігати його спадщину, дбати про безпеку мешканців і боротися за його майбутнє.Сьогодні я хочу привітати всіх батьків. Особлива шана та безмежна вдячність тим чоловікам, які зараз на фронті зі зброєю в руках виборюють право своїх дітей жити у вільній країні. Ви - справжній приклад мужності для наступних поколінь.З Днем батька! Нехай ваші діти завжди пишаються вами, а ви - маєте змогу бачити їх щасливими та у безпеці.

Одесаризикуєпровалитипідготовкудозими.Лише пів року тому ми передали новій владі КП «Теплопостачання міста Одеси» з ідеальним балансом: без боргів за газ, без боргів за електроенергію, без заборгованості по зарплатах. Підприємство мало всі можливості для спокійної підготовки до холодів.Що відбувається зараз?Підприємство стрімко втрачає фінансову стійкість. З'являються ризики невиплати заробітної плати працівникам теплового господарства. А темпи підготовки до зими не відповідають навіть тим, з якими ми працювали у найважчому 2022 році.Встановлення когенераційних установок і ремонти тягнуть до останнього, хоча зима починається не в листопаді — вона починається вже зараз. Якщо сьогодні не провести аудит і не ухвалити жорсткі управлінські рішення, восени часу на виправлення помилок не буде. А платити за цю кризу будуть одесити.Тепло в оселях містян — це не політика, це відповідальність.Я вимагаю від в.о. міського голови негайно зібрати нараду з депутатами, профільними комісіями та відповідальними чиновниками. Громада має знати реальний стан справ. Місто, яке пройшло чотири воєнні зими, не має права провалити п'яту через управлінську безвідповідальність.

Сьогодні день створення спецпідрозділу ГУР МО України «Артан».Я чудово пам'ятаю, як усе починалося. Радий нашому знайомству і тому, що маю честь бути поруч та допомагати вам від самого першого дня. Ви — справді міцні хлопці. Підрозділ, який іде туди, де найважче, і виконує завдання, про які колись зніматимуть фільми. Окремі привітання людині, яка створювала спецпідрозділ, справжньому герою та моєму другові, командиру Артану - Віктору Торкотюку. Вітя, вітаю тебе!Для мене це ще й дуже особиста історія. Сьогодні Українська національна федерація таїландського боксу, яку я створював понад 30 років тому, стала справжньою кузнею кадрів для українського війська, і для «Артану» зокрема. У ваших лавах служать наші вихованці — Олег Приймачов, Василь Сорокін та багато інших гідних хлопців. Ми готували чемпіонів у спорті, а виховали справжніх воїнів із залізним характером. Пишаюся кожним.Наші герої, бажаю вам військової вдачі, міцного тилу та виключно перемог. Бережіть себе. І просто знайте: незважаючи на жодні посади чи статуси, я завжди поруч.Слава Україні!

Цими вихідними Одеса приймає відбіркові кваліфікаційні змагання перед Чемпіонатом світу з аджиліті.Для тих, хто ще не знайомий із цим напрямком: аджиліті - це вид спорту, де собака та людина працюють як єдина команда, по черзі долаючи на швидкість різноманітні перешкоди: бар'єри, тунелі, гірки та гойдалки. До нас приїхали учасники з різних міст України - загалом 116 пар різного рівня підготовки, які два дні борються за звання найкращих.Було дуже приємно буди присутнім на цьому заході. Все моє життя нерозривно пов'язане з тваринами, у моєму домі завжди жили собаки та інші тварини. Тому був щиро радий побачити стількох однодумців, які повністю присвятили себе вихованню своїх улюбленців.Незважаючи на дощ, на майданчику панувала абсолютно неймовірна атмосфера щирої любові. Знаєте, наші чотирилапі друзі ніколи не зраджують, на відміну від деяких людей, і не роблять підлостей. Вони не вміють брехати. Вони не говорять нашою чи будь-якою іншою мовою, але вони чудово розмовляють серцем і очима. Кожен, хто має собаку чи кота, мене впевнено зрозуміє.Вдячний організаторам - відділенню Кінологічної спілки України «Чорне море», а також клубам «Догтаун» та «Аджика» за чудове свято та високий рівень проведення змагань.Нехай наші улюбленці завжди будуть здоровими та радують нас, а ми завжди будемо про них піклуватися!

Дорогі одесити!🇺🇦 Сьогодні виповнюється рівно 12 років відтоді, як ви вперше довірили мені управління нашою Одесою. Протягом 12 років ви робили це тричі. І незважаючи на те, що у вас цинічно намагаються забрати ваш вибір - я залишався і залишаюся міським головою. Бо цю посаду мені дали ви, а не тіньові рєшали з квартири на Грушевського у Києві, яких ми чули на славнозвісних «пілвках Міндіча».Усі ці 12 років ми разом проходили через складні випробування, які випадали на долю країни та нашого міста. Ми впроваджували реформи, реалізовували масштабні проєкти, ремонтували парки, сквери, лікарні, школи та дитячі садочки. Оновлювали транспорт та інфраструктуру. Разом ми вистояли в пандемію, коли по всьому світу шукали обладнання та кисень для наших лікарень.Ось уже п'ятий рік ми живемо та працюємо в умовах повномасштабного російського вторгнення. І навіть у цей надважкий період ми робили для міста максимум корисного. Але ми розставили жорсткі пріоритети: допомога Збройним Силам України та забезпечення критичної життєдіяльності міста. Деякі проєкти ми свідомо поставили на паузу, бо вони були просто не на часі. Ми робили тільки найнеобхідніше і не думали, наприклад, про розкопки нормального асфальту на Трасі здоров’я, бо вона не потребувала нагальних дій під час війни.На дванадцятий рік мого мерства нам з вами випало ще одне випробування - незаконне позбавлення мене громадянства та посади. Але я впевнений: спільними зусиллями ми добʼємося правди.Сьогоднішні обставини не заважають мені спільно з громадськими організаціями та небайдужими одеситами контролювати стан справ в Одесі. Ми не дамо руйнувати памʼятки архітектури, нашу спадщину, нашу ідентичність. Ми будемо жорстко контролювати тимчасову владу на всіх етапах, у тому числі - їхню підготовку до наступної зими.Ми всі прекрасно розуміємо, чому минулого року відбулися ці незаконні дії навколо нашого міста. Я завжди був і буду незручним для усіляких тіньових рєшал. Бо я керуюся виключно інтересами одеситів, які мене обрали.Якось один нинішній місцевий, поки що, керівник прямо мені сказав: «Як мені скаже мій куратор — так я і зроблю». У цьому і полягає головна прірва між нами. Бо я - одесит, як і ви. І тільки ми з вами знаємо, розуміємо і маємо право вирішувати, як житиме і розвиватиметься наша українська перлина біля Чорного моря.Я поруч із вами. І щиро дякую, що ви залишаєтесь поруч зі мною. Ми обов’язково пройдемо усі ці труднощі. Заради правди. Заради нашої Одеси.

Як я і обіцяв, продовжую інформувати вас про те, як просувається справа щодо мого громадянства та скасування незаконного указу про позбавлення мене громадянства України. 19 травня відбулося перше судове засідання у Верховному Суді. І знаєте, під час засідання виявилось декілька цікавих сюрпризів щодо подій жовтня минулого року. Сюрприз перший. 10 жовтня минулого року, о 17:52, Державна міграційна служба України отримала паперові документи від СБУ щодо «подвійного громадянства» Труханова. Хоча сама структура працює до 16:45. Далі були вихідні, а вже за понеділок це папірці були направлені до Одеси, де за законом місцеве представництво міграційної служби повинно готувати відповідне поданням. Тобто виявляється що всі перевірки, робота та підготовка документів відбулася за один робочий день. Ще раз - мене позбавили громадянства - одним днем. Ба більше: досі незрозуміло, хто взагалі зліпив ці папірці. У нас є офіційна відповідь від Головного Управління державної Міграційної служби в Одеській області від 21 жовтня 25 року, про те що вони не готували подання про припинення громадянства України щодо мене. А в іншому документі від Державної міграційної служби України, вказано що саме одеське регіональне управління готувало ці документи. З урахуванням таких обставин, мій адвокат у Верховному Суді заявив клопотання про виклик та допит у якості свідків голови ДМС України та начальника ГУ ДМС в Одеській області для усунення протиріч у наданих ними документах. Суд відклав розгляд цього питання на наступне судове засідання.Сюрприз другий. Виявляється, матеріали, на підставі яких мене позбавили громадянства України , були надані Верховному Суду... у вигляді незавірених належним чином копій документів. Тобто це просто папірці, роздруковані фотографії ксерокопій, за достовірність яких ніхто не хоче нести відповідальність. Більше того, з'ясувалося, що комісія при Президентові України з питань громадянства розглядала ці папірці виключно російською мовою, всупереч усім законам України. Верховний Суд вчергове зобов’язав головне управління ДМС України в Одеській області перекласти ці документи державною мовою та належним чином завірити.Сюрприз третій. Сам міфічний «паспорт». Вся країна і так бачить, що це дешева фальшивка з фото якогось невідомого чоловіка, навіть не схожого не мене, та з помилками у транскрипції. Але ті, хто її малював, виявилися ще й абсолютно некомпетентними. Вони вліпили, що цей папірець дійсний до 2025 року. Хоча за регламентом видачі паспортів рф, який діяв на 2015 рік, такі паспорти видавалися максимум на 5 років і термін його дії мав би закінчитися ще у 2020-му. Тобто, виконавці зліпили відверту, прострочену халтуру, навіть не вивчивши матчастину. І цей регламент Верховний Суд запросив у нас для долучення до матеріалів справи.Шановні друзі! Наступне засідання призначене вже на 9 червня, менше ніж за місяць. Це показує, що суд має намір розглянути справу у розумний строк.Мені лише дуже шкода, що замість розгляду дійсно важливих для держави справ, під час війни, найвища судова інстанція країни змушена витрачати свій дорогоцінний час та ваші податки на участь у цьому погано зрежисованому кимось театрі.Але перед законом всі рівні. Ми будемо йти до кінця і крок за кроком доводити правду. Дякую всім, хто мене підтримує. Обов'язково триматиму вас у курсі. Бо Одесі потрібна правда.

Сьогодні ми схиляємо голови у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.Для нас це не день гучного пафосу чи парадів. Це день глибокої, тихої пам’яті. Ми згадуємо мільйони українців, чиї долі були зруйновані найбільш кривавою війною в історії людства. За кожною цифрою втрат — чиєсь життя, чиясь родина, чиєсь нездійснене майбутнє. Ми пам’ятаємо подвиг наших дідів та прадідів, без яких ця перемога була б просто неможливою. Низький уклін кожному ветерану.Десятиліттями весь цивілізований світ повторював гасло «Ніколи знову». Але, на жаль, зло повернулося на нашу землю під іншим ім’ям. Ті, хто гучно називав себе борцями з нацизмом, сьогодні самі принесли в українські міста руйнування та смерть, повторюючи найстрашніші злочини минулого.Сьогодні наші сучасні Герої — сини і доньки України — знову зі зброєю в руках захищають мир, свободу та демократію. Вони б’ються за наше з вами право жити у власному домі.Ми віримо в нашу перемогу над цим новим злом так само сильно, як вірили в неї наші предки у 1945-му.Світла пам’ять усім загиблим у Другій світовій війні.Вічна слава сучасним Героям, які віддали життя за Україну.Перемогли нацизм — переможемо і рашизм!

Дорогі одесити! Дорогі українці!Вже понад пів року вся країна гуде про так звані «плівки Міндіча» — записи прихованого прослуховування НАБУ. Але давайте називати речі своїми іменами. Те, що у ЗМІ називають «приватною квартирою» на Грушевського — це справжня воровська малина.Саме там працює тіньовий Кабінет Міністрів нашої країни. Туди, як на доповідь до начальника, ходять офіційні міністри. Там, за зачиненими дверима, якась мерзота ділить державні мільярди та кулуарно призначає найвищих посадовців. Шістки, яких ви ніколи не обирали і які не мають жодної посади, вирішують долю держави. Хоча, до речі, так і залишились шістками.І ці ж самі негідники, між розпилом бюджетів та політичними інтригами, так само буденно вирішують долю нашого міста-мільйонника.Пів року нам розповідали казки, що військова адміністрація в Одесі — це «питання безпеки», а незаконне позбавлення мене громадянства — «виважене державне рішення».А тепер подивіться і послухайте цей фрагмент з липня минулого року.Вони навіть не приховують планів. Перекладаю людською мовою: «Законним шляхом мера ми зняти не можемо. Тому ми просто використаємо війну, введемо військову адміністрацію і поставимо свою маріонетку».І це на 5-й рік війни! У 22-му році їх все влаштовувало. А у 25-му вони вирішили прибрати мене.Коли я публічно звертався до Президента, я казав, що його могли просто ввести в оману. Тепер пазл остаточно склався. Ці кулуарні рєшали та їхні партнери у владних кабінетах підсунули Главі держави сфабриковану інформацію. Вони використали Президента, щоб його ж руками підписати незаконний указ, усунути мене і розчистити шлях до рейдерського захоплення Одеси.Тричі ви, одесити, довіряли мені управління містом. Але купка тіньових рішал вирішила витерти ноги об закон, об місцеве самоврядування і об ваш вибір.Ми вже у Верховному Суді, і ми будемо жорстко відстоювати своє право на справедливість. Одеса не продається і не здається.Дякую, що ви зі мною! А я — завжди з вами!

Сьогодні ми провели в останню путь Олександра Іваницького. Близького друга, надійного колегу та справжнього товариша.Якщо запитати, яким я його запам'ятав — то це людина, яка неймовірно любила життя, спорт, і понад усе була закохана у своє рідне місто. Саша міг би просто спокійно займатися бізнесом, але йому було глибоко небайдуже, що відбувається в Одесі. Він щиро хотів змінювати її на краще.Ті, хто бачив його в сесійній залі, добре знають: він завжди мав свою думку і вмів її жорстко відстоювати. Він органічно не терпів популізму. Я іноді по-дружньому радив йому: «Саша, ну що це за емоції, навіщо так емоційно?». А він відповідав, що просто фізично не може довго слухати дурниці. Він чітко розумів: якщо люди не вникають у суть, а приходять просто «робити політику» — місто не буде рухатися вперед. Тому він завжди закликав до конструктиву і реальних справ, а не до гучних заяв.Але поза сесійною залою, для родини та близьких, він завжди був просто дуже світлою, надійною людиною і чудовим, люблячим батьком. Сім'я завжди була для нього особливою цінністю.Я вдячний за те, що ми спілкувалися, товаришували та працювали разом.Спочивай з миром, Олександре. Ми пам'ятатимемо тебе саме таким — життєрадісним, принциповим і справжнім.

Одеський зоопарк та Преображенський парк: від руїн до сучасного просторуУ 2000-х роках ці локації перебували у критичному стані: занедбаний парк та старі тісні клітки для тварин. Ми розпочали масштабне відновлення цієї території, щоб створити комфортний екологічний та історичний простір.Що нам вдалося зробити:🔹 Преображенський парк: Прибрали старі комерційні будки. З повагою до минулого створили Меморіальний комплекс з іменами перших будівничих Одеси.🔹 Нова логістика: Відкрили нову вхідну арку в мавританському стилі. Це дало нам змогу закрити старий вхід, щоб капітально відремонтувати Новощіпний ряд та облаштувати парковку.🔹 Сучасні вольєри: Замість радянських кліток ми побудували просторі домівки для ведмедів, тигрів, а до 100-річчя зоопарку відкрили новий лев'ятник.🔹 Порятунок під час війни: Наш зоопарк прийняв понад 700 домашніх тварин від переселенців та дав прихисток врятованим харківським білим левам.Попри війну та наслідки ворожих атак, роботи продовжувались. Нещодавно відкрили нові вольєри для павичів та лемурів, а спільно з партнерами планували проєкт сучасного слонівника.Бо Одеса оновлювалась.