Поки читав про Бабічєвих, трохи занурився в лор італо-ефіопської війни. Тому наступні кілька днів ми з вами будемо насолоджуватись — виключно естетично — непересічними зразками фашистської пропаганди.Почнемо з творчості ілюстратора Ауреліо Бертілья. В його доробку більше десяти тисяч листівок, і ви, напевне, бачили деякі з них. Фірмовий стиль Бертільї — це головаті малюки, які займаються зовсім не дитячими справами.Під час Першої світової війни Ауреліо робив антигерманські малюнки. В 1930-х славив вторгнення Італії в Ефіопію і робив компліментарні листівки про країни Осі. Але після того, як Італія скинула фашистський режим і перейшла на бік союзників, якось відсторонився від геополітики і повернувся до побутових замальовок.Деякі діти на малюнках вдягнені у "дорослу" військову форму, інші — в уніформу Opera Nazionale Balilla, фашистської молодіжної організації в тогочасній Італії.Мал. 1. Італійські діти разом маленьким ефіопом замальовують карту окупованої Ефіопії, приєднуючи її до сусідніх італійських колоній: Еритреї та Сомалі. Після перемоги Італія об'єднає всі ці територіє у єдину адміністративну одиницю — Італійську Східну Африку.Мал. 2. Італійські хлопчики з ефіопською дівчинкою співають "Faccetta Nera" (Чорне личко), фашистський марш 1935-го року. В пісні йдеться про те, як героїчні фашисти прийдуть в Ефіопію, звільнять нещасну ефіопську дівчину з рабства і заберуть її до Риму, де вона зможе вільно носити чорну сорочку та славити Дуче й італійського монарха.Мал. 3. Італійці проганяють співробітників Червоного Хреста, які прикриваючись гуманітарною місією постачають боєприпаси з Британії. Дум-дум — це експансивні куль, які розкриваються в тілі та завдають страшніших поранень. Вони були заборонені декларацією, яку на початок війни ратифікували й Ефіопія, й Італія. Ефіопи в теорії могли ситуативно використовувати ці кулі, проте зовсім не факт, що це було систематично та цілеспрямовано. В той час як Італія неодноразово систематично та успішно застосовувала заборонений іприт.Мал. 8. Італійці звільняють рабів у регіонах Тиграй і Текезе на півночі сучасної Ефіопії — про це оголошує плакат на стіні. Рабство в тогочасній Ефіопії було однією з улюблених тем італійської пропаганди, яка дозволяла зображати окупантів як визволителів. До початку війни було принято кілька законів, що обмежували рабовласництво. Але остаточно де-юре його скасували лише 1942 року після звільнення від окупації.