В інтернеті багато спорів серед починаючих придприієців, чи відкривати ФОП чи ні. Я вважаю що так, бо в першу чергу бізнес, це про навчитись брати відповідальність.Ми всі маємо проходити якийсь шлях, вчитись як робити те чи інше. В першому класі я думала що в мене бізнес, бо я домовилась з бабусіною знайомою, вона мені давала пачку календариків з котиками, де було написано "оранта" ваша страхова. А я їх продавала в школі по 10 копійок.Потім коли мені було 13 я з подружкою відкрила точку секонду, ми старі речі з горища привели до ладу і продали, я думала що в нас ростущий бізнес, поки не захопилась і не продала мамину сукню і не отримала піздюлей за це. Потім в 18 я думала, що в мене бізнес, коли я домовлялась за метізи, ми відвозили їх на західну, міняли на ліс, а ліс продавали тим хто виготовляє метизи для ящиків фасування.Тоді були ще в моді бандити, які досить скоро пояснили, що це не мій бізнес.  Потім разом з першим чоловіком ми заснували першу SEO компанію, але в 2003му ще не було ніяких законів про це. Взагалі мало людей мали розуміння, що таке трафік і як він конвертується. І наші славетні органи в обличчі СБУ і Обеп, як тільки ми вийшли на великі гроші, пояснили нам що цей бізнес не бізнес, а гроші їх прибуток. І так я поступово вчилась, зростала і все думала, що таке бізнес. Поки не став майдан і до мене не прийшло усвідомлення, що якщо я хочу сталого життя, то я маю стати амбасадаром правил гри, які встановлює моя держава. Зараз мені здається не обов'язково проходити такий шлях, бо вже купа інформації, купа подій і люди зараз розумнішають значно швидше ніж ми в свій час. І зараз багато чудової молоді, які вже в свої 23-26 мають те, що має право називатись бізнесом. Податки це не покорання, це оплата підписки на державу. Від підписки можно відмовитись, уйти напевно десь в гори чи ліси, де нема інфаструктури, щоб чесно сказати, що я не користуюсь нічим умови для існування чого були створенні інституцією державотворення.