тотіфайчік

новий альбом пеггі трохи розчарував. минулі альбоми мене зачіпляли хорошими мелодіями та витонченим продакшном, особливо на AMHAC, там дуже текстуровані біти в яких ти наче можеш відчути їх на дотик. на цьому альбомі мені здається немає жодної пісні де він читає з якоюсь мелодією чи цікавою ритмікою, кожна пісня по флоу звучить однаково як наступна. в якийсь момент мені просто смішно стало через те що декілька пісень підряд іде однаковий флоу без жодної варіації в мелодії. це засмутило, бо пеггі вміє в мелодії і гарний та цікавий спів, він це показав і на корнболах і joechillworld i ghost pop tape. про сам преміс experimental rap і всьо таке: насправді альбом піздец експериментальний у плані змішування жанрів, я такого в репі ще не чув, одна пісня у тебе їбашить дабстеп, потім гітарки, потім якийсь нойз, потім хор співає, в цьому плані мені зайшло що він спробував більше різного. але.... більшість з цих експериментів не звучать добре 🥹іноді відчувається що це random bullshit go, і основна проблема це якраз мелодії або будь що що запам'ятовується, цього тупо немає. я прослухав альбом 1.5 рази а повернутись і переслухати мені захотілось лише Yen, Mask On, Since I met Ye та Ghost of emmet till, з 25 пісень!!всі попередні альбоми я заслуховував до дірок що на пам'ять знав всі пісні, бо всі пісні були ахуєнні, цей я сумніваюсь що буду так заслуховувати.загалом, я вважаю що альбом добротний, але слабше за попередні. бро треба шось робити з читкою і мелодіями в співі7/10Better aim for the neck like Charlie Kirk

Я маю тонку шкіру, а може й зовсім її не маю. Тож так само легко і сильно як я віддаю любов, я обпікаюся часом. Але це не погано.Моя чутливість - мій найстрашніший ворог, але найкращий спосіб побороти ворога - перетворити його на друга. Я ще вчуся дружити з собою. Признаю не правоту і помилки, стаю обережніша і більш розважлива. Я можу показати зуби, але не зловживаю цим. В мені є зло, але мати це зло - похідне від доброти.І все я це до того, що у фразі «плохіє глупиє люді - всє ракєти міра на вас!!» є конкретні люди, на жаль. Вони стали ще одним «уроком» обережності й розважливості. Це не змусить мене перестати тягнутися до людей, бути щирою і відкритою. Буде боляче, але біль - наслідок любові, а якщо я люблю, то значить живу. Я не намагаюся відкрити комусь «істину». Просто ділюсь думками які захотілось перетворити на слова. Сьогодні я трохи більш сентиментальна ніж завжди. Я зараз бачу як вечірнє сонце пробивається крізь хмари, рідкі краплі дощу падають на окуляри, а в руках перший подарований мені букет бузку.Нє бойся - ета глупа,Скоорааа тьма отступіт^^7:41пп

Закони проти солдат — посилення відповідальності за непокору і за СЗЧВ нас полк складається здебільшого з СЗЧ. Багато різних прикладів — або повна неповага до людей і їх приниження, або жахливі накази, погані командири, затяги, історій купа. Здебільшого, часто в цих бригадах і не розкривають повний потенціалу людини, і в К2 військовослужбовці після своїх бригад виконують свою роль зазвичай набагато більш ефективніше.З новим законом — це більше не буде можливо. По суті, той костиль, який дозволяв нашій армії працювати ефективно, а солдатам мати певну надію в жахливим ситуаціях — тепер намагаються «прикрити». Люди, які мають дуже мало уявлення про армію, та і загалом, про все, крім свого персонального інтересу, вирішили закручувати гайки.Законопроєкт 13260 руйнівний, дискримінаційний щодо військовослужбовців та неймовірно шкідливий. Автори законопроєкту неодноразово проводили шкідливи проєкти, які описані в матеріали від Зміни. Сьогодні о 20:00 протест на Майдані проти законопроєкту 13452 (посилення покарання для військових за непокору). Вважаю, що тим, хто має змогу, і особливо цивільним, треба знайти час вийти сьогодні проти обох законопроєктів.https://zmina.info/news/deputaty-poperedno-povernuly-kryminalnu-vidpovidalnist-za-szch/

Слава Україні!Коли ці слова каже один – вони є мрією. Коли їх каже тисяча – вони стають ідеєю. Коли їх промовляє ціла нація, вона стає незалежною.В світі існують тисячі народів, але далеко не всі з них на сьогодні змогли здобути власну незалежність. Це не лише про визнання наших кордонів з боку інших держав. Незалежність – це концентрована воля всього народу до самостійного визначення свого майбутнього. Незалежна держава – це найбільш ефективний інструмент для забезпечення цього майбутнього. Народи, які не мають незалежності, повинні купувати свої права високою ціною. Вони годують чужі армії та воюють у чужих війнах. Українці добре пам'ятають це, і тому впродовж століть найкращі сини й доньки боролися за здобуття незалежності.Незалежність України виникла не в момент появи «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991-го року. Незалежність як смолоскип передавали мертві – живим, а живі – ненародженим. Вона спалахувала в Києві у 1918-му, в Хусті – в 1939-му, у Львові – в 1941-му, в Космачі – в 1944-му. Всюди, де українці могли згуртуватися та боротися за свої права. Незалежність десятиліттями зберігалася в таборах і на засланні, в еміграції та підпіллі, за неї проливали кров і піт. Нарешті в 1991-му році її було відновлено, а тисячолітня історія української державності знайшла своє довершення.Проголосивши раз незалежність – не можна зупинятися в розвитку та боротьбі. З тридцяти чотирьох років існування незалежної Української держави – третина пройшла під знаменом боротьби проти окупанта. Ми б'ємося з противником, що має багато ресурсів і не шкодує їх для нашого підкорення. І вже дванадцятий рік українці тримають стрій. Стільки тривали перша та друга Світові війни разом узяті. Але ми б'ємося за свою незалежність, за свою волю, за своє майбутнє, і поки українці єдині – нас не здолають. Перед нами приклад найкращих, і сьогодні найкращі – в наших лавах.Героям Слава!

Якщо США більше не цікавить роль світового поліціянта та борця за демократію і тепер вони (вчергове) оперують у своїй зовнішній політиці виключно інтересами привласнення корисних копалин інших країн. То сьогодні ми зробимо їм дуже щедрий подарунок і опублікуємо закриту презентацію нової стратегії  розвитку мінерально-сировинної бази Російської Федерації до 2035 року PDF 🙆‍♂️  Впевнені, що аналітики та радники Трампа зможуть самі перекласти цю презентацію Росгеології, або насамкінець попросити ChatGPT це зробити за них. Також ця презентація може бути цікава для Китаю, який може собі перекласти її через DeepSeek, щоб випередити і показати BigDick американцям. Нам однаково хто першим отримає цю інформацію та скористається нею, бо як показує практика, коли є конкуренція, то є і кращі пропозиції. Бо щось американці дуже загралися в облизування московського Ху*ла. До слова, ці матеріали були отримані в ході зламу поштових листувань помічників Дмітрія Мєдвєдева (частково цей дамп був описаний в CybOps -  MedvedevLeaks)Цікаво, що за офіційною стратегією розвитку МСБ до 2035 року Росія стикається з низкою проблем:• Приріст нових родовищ не компенсує обсяги видобутку. У 2018-2019 роках запаси стратегічних корисних копалин скоротилися на 10-90%.• Кількість відкритих родовищ за 25 років зменшилася в 10 разів.• Імпортозалежність за стратегічними металами (марганець, хром, літій, кобальт, мідь) досягає 100% у деяких випадках, що робить Росію вразливою до санкцій.• Державне фінансування геологорозвідки скоротилося на 94 мільярди фублів, а приватні інвестиції не змогли заповнити цей розрив.• Експорт залишається переважно сировинним: 54% усіх продажів — нафта, газ, вугілля, залізна руда.Ці слабкі місця загрожують мінеральній безпеці РФ, а отже — і її стратегічним можливостям. Росія втрачає самостійність у ключових секторах промисловості, що робить спроби розширення контролю над зовнішніми ресурсами критично важливими для її еліт.• Марганець — 100% імпортується, оскільки власних родовищ у РФ майже немає.• Хром — понад 80% поставок надходить із-за кордону.• Літій — повна залежність від імпорту, втрата українських запасів призвела до технологічного відставання.• Кобальт — 95% постачається з-за кордону, що критично важливо для військової електроніки.• Мідь — дефіцитні запаси, що стримує розвиток інфраструктури та виробництва.Росію треба дотискати, а не підігравати їй у її амбіціях, що зараз і робить Трамп, намагаючись розграбувати жертву агресії, замість того, щоб дотиснути агресора і взяти з нього всі потрібні репарації та ресурси.Та як би складно нам не було, але потрібно залишатись незламними, бо тих, хто покірно опускає голову - не жаліють, а ще більше б'ють, вбивають та грабують. А ті, хто чинить відчайдушний спротив мають шанс відмахатись від грабіжників. Якщо США не бажає бути на боці світла, то це їх історичний вибір та карма, а ми маємо обирати свій шлях заради волі та майбутнього наших дітей.