Рецензія: КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР - УКР.МОВАЯ завжди всім казав: мені не подобається український реп. Це особиста думка людини, яка слухає цю музику з 1994 року. Я слідкував за нашою сценою з самого початку. І так, були самородки, але їх завжди було мало, і вони залишались у жорсткому андерграунді. І мені це навіть подобалось.Аж до вчорашнього дня.Я вважаю, що Князь Володимир має бути почутим. Він заслуговує на увагу мас. Його творчість повинна формувати смаки. І ось чому:• Тексти. Це не просто реп, це вірші фантастичного рівня. Гарна рима, багатошаровість, сенси, які пробивають. Просто вслухайтесь у те, як і про що він говорить.• Тематика. Війна і біль, іронія і жорсткі реалії, чорний гумор, втомленність і надія. Там є все. Я вже переслухав кожен трек разів по двадцять.• Культура, яка звучить. Колись я писав, що що на мою думку творчість має передавати культуру, в якій народилася і в той час в який народилася. Це саме той випадок. Українська мова у чистому звучанні, історичні відсилки, київський дворовий сленг — дуже високий рівень. • Вокал. Він не просто читає, він співає, змінює подачу, і це звучить так, як має звучати. Особливо в "Маленький джойнт". • Музика. Настільки різна і стильно поєднана, що в одному альбомі органічно поєднуються і джі-фанк, і етнічні мотиви і купа інших варіацій.Пошерте цей альбом. Хай більше людей почують Князя Володимира.🔗 Пошерити в інстаграмі🔗 Слухати онлайн🔗 Підписатись на Князя ВолодимираP.S. Трек «Донати» — це майстерпіс. Ми з автором цього альбому втратили кількох спільних друзів. І коли я чую ці рядки — в мене мурахи по всьому тілу.Війнаааааа дурнааааМи ставим лайки пацанам яких давно вже немаВійнаааааа дурнааааМи задонатим пацанам яких давно вже нема