🔸Аліна загинула, бо вирішила, що червоне світло - це не заборона, а порада.🔸Ваня сів за кермо після двох годин сну. Не доїхав.🔸Олег вирішив, що біль у грудях - це стрес і перевтома. Помер у маршрутці.🔸Світлана лікувала тиск травами за порадою мами. Розтин показав інсульт.🔸Женя ігнорував УЗД, хоча ноги набрякали. Тромб відірвався. ТЕЛА.🔸Настя вважала, що сніданок — зайвий. Втратила свідомість просто на зупинці.🔸Руслан палив з 14 років. Аневризма. Смерть у 32.🔸Марина не контролювала цукор, бо «ще молода». Кома. Не вийшла.🔸Андрій поїхав на роботу з температурою 39 - «не хотів підводити колег». Кінцівка трагічна.🔸Катерина ніколи не проходила обстежень бо нічого не боліло, тож здавалося, що все гаразд. Померла від раку, про який не знала.Я щодня бачу таких людей у себе на секційному столі. Вони не були безхатченками. Не були «групою ризику». Вони просто відкладали. Терпіли. Ігнорували. Вірили, що «пронесе».Смерть дуже рідко приходить раптово.Зазвичай вона довго стукає. Питання лише в тому, чи хтось відкриває.Ніхто з них не прокидався з думкою: «Сьогодні я помру». Усі вони планували жити до вечора, до понеділка, до зарплати, до відпустки. Вони просто відкладали себе на потім. А потім у них не стало «потім».Бережіть себе. Це не залякування. Це досвід який написаний не словами, він написаний тілами.