«Путін розповів мені про атаку рано вранці. Він сказав, що на нього напали. Це погано… Я зупинив передачу ракет Tomahawk», — Трамп.Добре. Тоді давайте розставимо акценти правильно.Тобто бити по житлових кварталах, де люди сплять, — можна.Вбивати цивільних, дітей, цілими під’їздами — нормально. А от торкнутись «резиденції» маразматика-терориста — вже «не на часі»?Я не чув жодних підтверджень про «91 дрон», але реакція росії говорить голосніше за будь-які зведення. У них реально підгоріло. А коли в рф підгоряє — вони не шукають логіки, вони шукають, куди вдарити у відповідь. Тому очікувати масований обстріл під або на Новий рік — більш ніж реально.Від цих йобнутих можна чекати будь-чого. Я не здивуюсь, якщо побачу крилату ракету з гірляндою — вони ж так «вітають». Це їхній стиль. Їхня культура. Їхня «велич».І якщо вже мова зайшла про удари по резиденціях рф — весь той «мир», яким майже рік засмічують ефір, можна офіційно викинути на смітник. Ілюзій не було й раніше, тепер їх немає остаточно. Хто розумів — той зрозумів давно.Але якщо росія вирішить «покошмарити» нас ще сильніше — для неї це стане фатальною помилкою. Бо 2026 рік для рф буде роком розплати: усе, що вони тягнули, гнило й ховали під килим, почне ламатися одночасно. І тоді з’ясується просте: вся їхня бравада живе лише доти, доки війна існує десь на екранах. Коли вона заходить прямо в об’єктив — вони сипляться.Поки ця війна вигідна дядькам нагорі — вони будуть її продовжувати. Для них це бізнес, важіль і торг. Люди для них — не більше ніж фігури на дошці. Але це не стратегія і не сила. Це агонія системи, яка втратила контроль і не знає, як зупинитись.І наостанок.Велике «дякую» партнерам за стабільні затримки з потрібними нам ракетами й за нескінченний піздьож про «мир», який пів країни відчуває на собі майже щодня — вибухами, смертями й руїнами.Лицемірство — це коли вбивство називають «занепокоєнням», а самозахист — «ескалацією».Істерички — це не ті, хто тримає удар.Істерички — це ті, хто боїться, коли війна підходить ближче, ніж телевізор.