Telegram statistics channel - @thinktankces

Китай хоче вирватися зі статусу «світової фабрики» дешевих речей — але чи зможе?(з матеріалу The Economist, про який пише наш економіст Андрій Акименко).Китай давно хоче перестати бути «світовою фабрикою» дешевих речей і стати лідером у високих технологіях. Їхній план «Зроблено в Китаї 2025», підготовлений 10 років тому, мав дві головні цілі:▪️ зменшити залежність від імпортних деталей;▪️ зробити інші країни залежними від китайських продуктів.Держава активно вкладає гроші: податкові пільги, субсидії, інвестиції в напівпровідники, біотехнології, 5G, авіацію, штучний інтелект. Це працює: прориви Китаю в AI тривожать США, а частка китайських товарів в імпорті України за 10 років зросла з 10% до 20%. За виробництвом товарів Китай обігнав США ще у 2010 році, а найбільші економіки Європи — у 2012.Втім, із послугами справи гірші. У банківській справі, ІТ, страхуванні, консалтингу й освіті Китай лише віддаляється від Америки: якщо у 2000 році відрив становив $7 трлн, то у 2024 — вже $12,5 трлн. Влада намагається виправити ситуацію, обіцяючи підтримку туризму, спорту, медицини, догляду за літніми людьми.Навіть якщо обсяг китайських послуг зрівняється з європейським, їхня якість і попит залишатимуться слабкими. Причина — надмірний контроль держави: від банків і телекомунікацій до роздрібної торгівлі й нерухомості. Це душить конкуренцію та уповільнює розвиток.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🍷 Чому алкоголь, а особливо вино, дорожчає?За даними Держстату у 2025-му році: пиво +11,3%, вино +7,8%, горілка +2,2%.👉 Ключова причина — перегляд мінімальних роздрібних цін. Восени 2024-го уряд вперше за шість років переглянув ціни: на вина — підняв одразу на 50%, а от на горілку, ром чи джин — ні. У результаті дешеві вина виявилися відносно дорожчими за міцний алкоголь.До цього мінімальні ціни востаннє переглядали ще у 2018-му, тож у нинішніх умовах їх оновлення є логічним. Більше того, міжнародний досвід доводить ефективність цієї політики: у країнах, де вона діяла, рівень госпіталізацій через отруєння алкоголем скоротився на 2–9%, а хронічні проблеми із залежністю — на 4–9% щороку з відставанням у 2–3 роки.«Мета політики встановлення мінімальних цін — подолати негативні наслідки від надмірного споживання алкоголю. Насамперед вона спрямована на тих, хто купує дешевий і зазвичай міцніший алкоголь. Це вдаряє по виробниках низькоякісних напоїв, змушує їх піднімати ціни й у підсумку зменшує споживання. Така політика також витісняє з ринку тих, хто намагається конкурувати лише низькою ціною за рахунок якості чи стандартів», 一 пояснює в матеріалі Фокус наш молодший економіст Єлеазар Левченко. Графік: теплокарта інфляції з Трекеру економіки, де ми слідкуємо за зміною цін у різних категоріях.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📉 Кволий експорт зернових, негативні очікування бізнесу та скорочення резервівЗібрали для вас свіжий огляд останніх новин з нашого Трекеру економіки під час війни. Ось головні зміни за останній час:🌾 Агросектор: Експорт зернових досяг найнижчого рівня з 2022 року через вичерпання минулорічних запасів. Водночас прогнози на новий врожай значно кращі, особливо по сої, де очікується рекорд завдяки збільшенню посівних площ.🏦 Міжнародні резерви скоротилися до $43 млрд (мінус 4,5% за місяць) через продаж валюти Нацбанком та виплати за боргами. Попри це, поточного рівня достатньо для покриття майже 5 місяців імпорту (при нормі у 3 місяці).📊 Бюджет: Видатки на оборону продовжують зростати (у липні +412,3 млрд грн), а головним джерелом доходів залишається ПДВ на імпорт — кожна третя гривня податкових надходжень надходить саме з митниці.🤔 Бізнес: Очікування ділової активності знову стали песимістичними (індекс 48,3 при середньому 50). Головні причини — обстріли, зростання витрат та гостра нестача працівників. Найбільш обережними залишаються промисловість та сфера послуг.👉 Це лише частина даних, за якими ми постійно стежимо. Підписуйтесь на розсилку нашого Трекеру економіки під час війни, щоб першими отримувати повний огляд з усіма графіками та коментарями. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рада ухвалила зміни до бюджету і забрала 8 млрд грн з бюджету Києва 💰 Додаткові видатки візьмуть зі скорочення обслуговування державного боргу (33,6 млрд грн) та перерозподілу частини податку на прибуток банків із бюджету Києва (8 млрд грн).Київ від цього не постраждає. Податок на прибуток підприємств ділиться так: 90% у держбюджет, 10% у місцеві. Для Києва зробили виняток: з серпня до кінця 2025 року ці 10% також підуть у держбюджет.Це стосується лише столиці, бо саме тут зареєстрована більшість банків, і саме Київ отримує найбільші суми з цього податку.«Навіть із цими змінами місто отримає у 2025 році більше, ніж торік. Станом на 1 серпня 2025 року в бюджеті Києва 28 млрд грн невикористаних залишків, тому проблем з ліквідністю в міста нема», 一 пояснює наш економіст Богдан Слуцький.  👉 Куди направляють зекономлені кошти:25,5 млрд — у резервний фонд на військові й гуманітарні потреби (зокрема допомога «Укрзалізниці»).4,3 млрд — Мінцифрі: дрони, техніка, гранти для defense tech.4,6 млрд — на харчування школярів (по всій країні та особливо на прифронтових територіях).3,2 млрд — на ліки для тяжкохворих пацієнтів.1,5 млрд — на військові ліцеї.1,2 млрд — на підтримку ветеранів.1 млрд — на житло для ВПО.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⛽️ Чому в Україні є пальне, а в Росії – немає?Переказуємо цікаву колонку Сергія Куюна, директора ТОВ «Консалтингова група А-95» на Економічній правді.▪️ З початку повномасштабної війни росіяни вразили понад 70 нафтобаз і зруйнували всі нафтопереробні заводи України. Навесні 2022-го року Україна втратила 100% каналів постачання. У березні-квітні 2022 року дефіцит бензинів становив 50% від потреби. По дизпальному в ці критичні місяці нестача сягала 80% від потреби. Нестача запасів та їхнього поповнення призвела до лімітування відпуску пального спочатку 30 л "в один бак", а потім навіть і 10 л.▪️ Коли стало зрозуміло, що навіть з лімітами поповнити резерви неможливо, уряд у травні 2022-го скасував держрегулювання цін. Це відкрило двері для імпорту з будь-якого напрямку та будь-яким транспортом. Уже наприкінці червня на трасі Київ–Чоп пального не бракувало, а в липні АЗС працювали без обмежень.▪️ Сьогодні Україна має десятки маршрутів постачання: морем, залізницею, автоцистернами. Вздовж усього кордону працюють пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію.▪️ А от в окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками. Російські ЗМІ пов’язують дефіцит та рекордне зростання цін з наслідками ударів українських дронів по нафтопереробних заводах.«Державне регулювання цін та відсутність імпортних постачань, бо вони елементарно не проходять по ціні, пік споживання та пару нокаутованих нафтопереробних заводів – привіт талони на АЗС», 一 пише Сергій Куюн. 👉 Так, нам довелось витратитись на придбання залізничних цистерн, бензовозів (їх кількість зросла вчетверо), танкерів, а дехто навіть придбав закордоном морські перевалювальні комплекси. Але країна не зупинилась і протягом останніх років нова система постачань склала декілька іспитів блекаутами, обстрілами та блокуваннями кордонів польськими аграріями. Саме завдяки цій системі, величезній конкуренції та ринковому ціноутворенню бензин у "безнафтовій" Україні є, а в "нафтовій" Росії – немає.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Експорт зернових і олійних скоротився, але (поки) це не пов’язано з обмеженим імпортом до ЄС На початку літа експорт скоротився на 20%, до 2,5 млн тонн за місяць. 🌾 Основна причина — поганий врожай минулого року. Крім того, вже у перші місяці року агровиробники вивезли більшість залишків зі складів, що в попередні сезони частково підтримувало високі темпи відвантажень.Водночас припинення торговельних преференцій з ЄС у червні не мало суттєвого впливу: основні поставки зерна та олійних культур здійснюються морем до країн Африки та Близького Сходу.Від початку року обсяги експорту цих культур впали на 41,5% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. 30 червня Європейська комісія оголосила про запуск так званої DCFTA 2.0 — оновлення чинної угоди про вільну торгівлю. За словами тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, нові умови передбачають збільшення квот на мед, цукор та м’ясо птиці. 👉 Детальніше про це читайте у нашому Трекері економіки.Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Створили корупцію на голому місці». Роман Ващук про скандал з марлею 👉 В останньому випуску подкасту «Що з економікою?» бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук розповів про скандал, пов'язаний з медичною марлею, як "дар України створити корупцію там, де її реально не ночувало".Півтора року тому Рахункова палата вирішила, що марля в рулонах — це вже не медичний виріб. Від цієї, здавалося б, технічної деталі залежала ставка ПДВ: 7% для «медичної» чи 20% для «немедичної». Податкова почала вимагати вищу ставку, імпортери й виробники втрачали гроші, а правоохоронці відкривали справи проти постачальників і митників.«Ми мали майже годинну дискусію в Міністерстві охорони здоров’я — філософську дискусію про суть існування марлі. Чи марля у метрових рулонах далі є медичною, чи перестає нею бути? На голому місці створити корупцію там, де її реально не ночувало — це такий дар України», — каже Ващук. Ця ситуація «знищує цілу галузь» критичної під час війни марлі.Також у подкасті:▪️ як зламати післясовкові схеми «виживання» митників, які забезпечують мільярдні нелегальні доходи▪️ кого шукають на посаду нового бізнес-омбудсмена▪️ хто саме може звернутись до бізнес-омбудсмена в Україні і які скарги вирішують найкращеСлухайте подкаст на усіх платформах за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Вигадали поліграф 一 бо треба було драматургії» 👉 Розповіли для Українського радіо нашу думку про перебіг подій навколо призначення голови БЕБ Олександра Цивінського.«Треба було знайти якусь драматургію, щоб історія завершилась позитивним фіналом. От і вигадали поліграф — як спробу символічного очищення після затяжного процесу, що був відзначений тиском, затягуванням і суспільним розчаруванням.Це не про Цивінського персонально. Це про процедуру. Якщо він чесно переміг — його слід було призначити одразу. Якщо були сумніви — вони мали бути обґрунтовані офіційно. Те, що сталося між конкурсом і призначенням, залишило негативний шлейф», 一 каже наш економіст Богдан Слуцький. Нагадаємо, що конкурс на голову БЕБ проходив з численними спробами політичного впливу, скандалами довкола фіналістів і зрештою затримкою у прийнятті рішення. 🙄 Призначення відбулося лише у серпні 2025 року — після протестів, критики громадськості та сигналів від міжнародних партнерів.Тепер новопризначений очільник має сформувати функціональну структуру органу: провести переатестацію чинного персоналу, добрати команду, створити нову вертикаль управління, сформувати підрозділи й забезпечити ефективну взаємодію з бізнесом. «Коли йдеться про тисячі співробітників, неможливо всіх одразу звільнити і звідкись набрати "чистих", незалежних, талановитих, нових. Їх треба всіх знайти, переатестувати, а це робота, яка потребує часу. Але ж ніхто не говорить, що треба лише займатися кадровими питаннями, а не займатися безпосередньо роботою, яку очікують від голови. Ці всі речі можна поєднувати і в законі, насправді, все прописано досить чітко і є можливість бути ефективним. Всі інструменти надані, тепер треба показувати результат», 一 додає Богдан Слуцький, економіст ЦЕС, в ефірі Українсього радіо.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏭 Депутати запропонували новий пільговий режим для переробної галузіПарламентарі з фінансового та економічного комітетів (Гетманцев, Мотовиловець, Наталуха, Кисилевський) розробили законопроєкти №13414 та №13415, які мають запровадити постфактумний пільговий режим для інвесторів у переробну промисловість. Його суть — компенсувати інвестиції за рахунок податкових знижок у майбутньому.Основне:▪️ Пільги надаються після реалізації проєкту — з інвестиціями від €100 000 до €50 млн;▪️ Інвестори зможуть отримати звільнення від сплати податку на прибуток, якщо 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом переробки.▪️ Підприємство може отримати звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за нове обладнання та комплектуючі до нього. ▪️ Подати заяву на компенсацію можна буде через «Дію». Аудит проєктів вестиме Мінекономіки.▪️ На відміну від програм «інвестнянь» чи індустріальних парків включає підприємства, що вже працюють.«Заохочення інвестицій у переробну промисловість є надзвичайно важливим для структурної трансформації української економіки. Це має низку переваг, як-от зменшення залежності від сировинного експорту, створення робочих місць та посилення конкурентоспроможності країни.Документ має і певні лазівки для недобросовісних інвесторів та потребує доопрацювань. Під час звільнення від ввізного мита на обладнання відсутній чіткий механізм контролю за його цільовим використанням. Це створює ризик того, що пільга може бути використана не за призначенням, поза межами заявленого інвестпроєкту», 一 коментує для матеріалу наш економіст Богдан Слуцький. 📊 За підрахунками авторів законопроєкту, у базовому сценарії це може залучити $5 млрд інвестицій і дати +1,7% до ВВП за 5 років. Втім, у Мінфіні зазначають, що МВФ скептично ставиться до таких розрахунків і потрібна більш грунтовна методологія.Також наша старша економістка Наталія Колесніченко додає, що точкові ініціативи не дадуть масштабного ефекту без системних реформ. Серед необхідних змін – захист права власності в межах судової реформи та спрощення підключення до інфраструктури.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🏦 ПриватБанк збільшив кредитування бізнесу на 40% з початку рокуЗаписали новий випуск подкасту з Євгеном Заіграєвим, членом Правління ПриватБанку, який відповідає за корпоративний бізнес і МСБ. Обговорили, як працює бізнес-кредитування під час війни, чим допомагають інструменти дерискінгу від держави та міжнародних партнерів і чому страхування воєнних ризиків досі фактично відсутнє.🔼 За даними Національного банку, темпи зростання кредитування бізнесу у 2025 році вже сягнули близько 30%. У ПриватБанку цей показник ще вищий 一 40%. 📈 Звідки таке зростання?Євген Заіграєв пояснює, що підприємці поступово вийшли з «шокової фази» початку повномасштабки та адаптувались до нових реалій. Бізнеси навчилися працювати меншими командами, оновили логістику, і, попри війну, почали знову інвестувати — у поточну діяльність і в розвиток.«Час іде — і не розвиватися неможливо. Наші підприємці вкладають кошти в основні засоби, у виробництво, в транспорт, у будівлі. Плюс зростає попит у критичних секторах — енергетика, оборона. І це теж створює попит», — зазначив Заіграєв. Ми також запитали, чому не всі банки кредитують активніше, попри високу ліквідність (понад 250 млрд грн на коррахунках)?Причина не лише у ризиках, а й у нестачі сформованого кредитного попиту. За словами пана Євгена Заіграєва, багато бізнесів просто не приходять до банків із запитами на фінансування:«Не дуже часто бачимо позичальників, які кажуть: дайте нам гроші, ось як ми їх використаємо, ось як повернемо». Банки класифікують позичальників за так званими "корзинами ризику" — від 1-ї (найнадійніші) до 10-ї (найризикованіші). Видача кредиту залежить від ризик-апетиту банку: чим вища ризикована категорія, тим більші вимоги до застави або ж відмова у фінансуванні.🎧 Про корпоративну стратегію, угоду з Нафтогазом, мікрокредити без застави і страхування воєнних ризиків — слухайте у новому випуску «Що з економікою?».Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram