Коли ми говоримо українською, ми щодня самостійно підтверджуємо свою гендерну правду. В інших мовах, які не мають фемінітивів, гендерованих закінчень дієслів і прикметників, ми віддаємо це право іншим людям. І то - тільки коли вони обговорюють нас в третій особі. Жодної суб’єктності. “Я почув”, “я написав”, “я планували” - говорю я про себе, а інші вже слідують за моєю публічною самоідентифікацією. В англійській я маю сказати “My pronouns are he/they”, щоб співбесідни_ці перестали зчитувати мене так, як їм зручно. Тобто я ніби прошу їх про послугу, тоді як українською я стверджую себе. Звісно, гендеровані мови роблять нас і більш вразливими, бо містять значну кількість позицій для місгендерингу. Але я хотів поділитися з вами цією точкою зору, яка, можливо, трошки додасть гордості. Я це придумав не сам (на жаль), а почув у подкасті Gender Reveal від активіст_ки і письменни_ці Каро Де Робертіс. Вони, звісно, говорили не про українську мову. Це американський транс подкаст і про Україну вони не в курсі (хоча от Free Palestine вигукують в кінці кожного випуску). Рідна мова Каро - іспанська, в якій теж гендер на кожному кроці. Загалом раджу вам цей подкаст, якщо ви гарно розумієте англійську і здатні перетерпіти деякі не дуже релеватні для нашого кутка всесвіту позиції (наприклад, критику націоналізму як явища і різні комуністичні пріколи). Ведучий Так Вудсток розбирає зі своїми гостями всі можливі аспекти гендеру, небінарності, трансгендерності і квір культури - я багато чому у них навчився. У коментарях до поста залишаю транскрипт 185 епізоду з Каро. P.S. Вітаю всіх нових підписни_ць і запрошую прочитати закріплений пост і погуляти по гештегам. Залишайтеся, тут цікаво. #НБС_трансосвіта #НБС_небінарність