Київську енергосистему будували з запасом міцності - так, щоб несправність чи навіть руйнування однієї з ланок не призводили до масових знеструмлень. Так було до повномаштбаної війни. Як створена ця енергосистема, і яким чином ворожі атаки призвели до того, що вона почала сипатися?Про це - в нашому матеріалі з інфографікою.До "великої війни" третина енергоспоживання Києва припадала на населення, третина - на промисловість, і ще третина - на електротранспорт, комунальне господарство, бюджетні установи, торговельні організації тощо. Постачання енергії забезпечували кілька ключових вузлів - як от міські ТЕЦ, Київська ГЕС, Трипільська ТЕС та атомні електростанції. Наполовину столиця забезпечувала себе енергією самостійно, за рахунок власної генерації, іншу половину давали зовнішні джерела.З 2022 року Росія почала завдавати дедалі жорстокіших ударів по ланках цієї системи, а цієї зими й узагалі діяла з убивчою системністю. Кожен із цих ударів окремо не критичний. А от усі разом вони позбавили систему стійкості.З чого складається столична енергосистема, і як діяти надалі, щоб підвищити її стійкість - розповідаємо