Texty.org.ua | Наш співрозмовник, герой цієї статті, просуває неоднозначну позицію, з...

Наш співрозмовник, герой цієї статті, просуває неоднозначну позицію, з якою, імовірно, сперечатимуться. Чи потрібно утримувати бійців на спостережних пунктах, розташованих на відстані від основних позицій? Наш співрозмовник каже - ні.Щоб дістатися до таких СП, потрібно подолати кілометри, часто - з гарною видимістю для дронів, які літають угорі. Потім солдати проводять у норах тижні й місяці, постачання для них ускладнене, вивозити поранених важко й небезпечно. Крім того, під час своїх "просочувань" росіяни просто обходять СП, і тоді наші бійці опиняються в тилу ворога, їх просто захоплюють.А все, що вони можуть робити, перебуваючи на СП - це сидіти в "норі" і ховатись. Бо якщо росіяни їх засічуть - одразу знищать. Максимум користі від них: повідомлять по рації "чую постріли десь праворуч".У сучасній війні дві-три людини, які сидять далеко в норі, не можуть нічого контролювати, крім входу в цю нору, вважає наш співбесідник. Ці "еспешки" існують лише для самозаспокоєння "старих" генералів: мовляв, якщо там наші солдати, ми контролюємо цю територію.Окей, якщо ми не будемо висувати людей на "еспешки" - що натомість? "Практика показує, що просування ворога немає там, де не бракує засобів: дронів, снарядів, мінування", - пояснює військовий. Він розповідає, що його бригада здійснила якісні зміни і зараз тримає ділянку фронту майже без прямого ризику для піхоти. Як це вдається - розповідаємо