Я_тут_пишу | Юля мовчала секунд десять.-Ні. - сухо мовила вона. - Я не поїду без те...

Юля мовчала секунд десять.-Ні. - сухо мовила вона. - Я не поїду без тебе.Поки зима сипала снігом, Тає майже нормально не спала. Тягучкі зелені соплі постійно текли ій у носоглотку. Вона кашляла, прокидалася, плакала й так кожну ніч. Не спала Юля, Тая й Мілана, а ще Андрій не спав, десь там на війні боронячи своїх красунь.Прийшла весна. Вона потроху осушила підвал. Додала зелені навкруги та сухого теплого повітря. Прибрала синячки, що вже були схожі на сливи, у Юлі під очима. Прикрасила веснянками носик Мілани, а Таїн підсушила від постійної нежеті. Андрій тиснув на своє:Я ж тобі кажу, треба дівчат на море. Диви, як тільки потепліло, так і справи налагодилися.Юля в свою чергу казала мяке ні. Бо все ж таки вона не лише вірна дружина, а щей мати.Андрій добре знав свою дружину, знав, що вона піддасться йому, лиш би з ним нічого не сталося. Чим ближче було літо, тим обережнішим він намагався бути. На кожному завданні зберігав холодний розум і обережність, геройство та імпульси відклав аж поки дівчата не поїдуть до Греції. Чомусь саме ця країна вертілася в його голові.Нарешті червень і несподівана спека з ним. Жарко так, що здається мізки розплавляться в каскі й витечуть через вуха. Тіло під жилетом пашить і кусається, інколи навіть пріє. Не вистачає нормального душа та хоч би просто у воду окунутися.- Все нормально Юль, не хвилюйся, ну руки спеклись трохи не сонці, а так норально. Ви як? Ти знайшла собі путівку до Греції?далі буде☺️