Я_тут_пишу | я_читаю«Привіт, красуне», Енн НаполітаноУ вас є брати чи сестри? Чи ви...

#я_читаю«Привіт, красуне», Енн НаполітаноУ вас є брати чи сестри? Чи ви єдина дитина в сім‘ї?Хоча, знаєте, це не так уже й важливо. Бо в цій сімейній сазі кожен зможе знайти частинку себе.Тепла, болісна й дуже жива історія про чотирьох сестер Подавано та самотнього хлопця, який поступово стає частиною їхньої родини.Сестри тут абсолютно різні — зі своїми страхами, мріями та поглядами на любов і життя. «Ідея кохання у книгах на кшталт “Буремного перевалу” чи “Джейн Ейр” полягає в тому, що кохання — це та сила, яка знищить тебе. Це все трагедії, Сільві.» — Сільві зітхнула. «Не в трагедії річ. Ми читаємо ці книги й досі, тому що любов там настільки сильна й щира, що ми не можемо від неї відірватися. Я вважаю, що ці книги не про страждання — вони про розширення душі.»Кожна з героїнь проходить дорослішання своєю дорогою, і кожна стикається з власними перепонами.Мені дуже сподобалося, що історія розповідається з різних точок зору. Це дозволяє побачити ситуації об‘ємніше й зрозуміти кожного персонажа трохи глибше.І ще — ця книга дуже чесно показує самотність усередині родини. Те, як навіть серед людей, які тебе люблять, можна залишатися неймовірно самотнім. Як мовчання, образи й нерозуміння здатні роками жити поруч із любов‘ю.А ще тут багато красивих думок про людей і зв‘язки між нами: «Ми частина неба, частина каміння в саду твоєї матері й того старого, що спить біля вокзалу. Ми всі взаємопов’язані, і коли ти це бачиш, то розумієш, наскільки прекрасне життя.»Я не так багато читала сімейних саг, але в цьому жанрі є щось дуже близьке й затишне. Таке, що непомітно змушує тебе зачитуватися історією чужої родини, ніби вона стає трохи твоєю.