#я_читаю Мартин Якуб «Гріх на душу»Про Мартина Якуба я дізналася ще під час навчання в літературній школі «Риба». Він тоді вів для нас лекцію про те, як написати детектив, і з того часу я з цікавістю читаю його книги.У мене не так багато досвіду саме з українським детективом, тож «Гріх на душу» став для мене приємним відкриттям. Це сучасний, динамічний і водночас дуже колоритний твір. Автору вдалося поєднати атмосферу українського села, зі всією його специфікою, характерами та побутом, із сучасними реаліями та проблемами.Сюжет багатошаровий: тут і заплутана історія вбивства (а точніше — кількох), і родинні таємниці, і драми, де тісно переплітаються любов та ненависть, довіра й зрада. Атмосфера тримає в напрузі, а герої — справжні, з нашого середовища, зі своїми вадами й чеснотами.Мені здається, ця історія цілком могла б стати основою для якісного українського серіалу. Вона дуже яскраво відображає наш менталітет, змушує замислитися не лише над злочином і його мотивами, а й над людськими стосунками та виборами.Я іноді намагалася «грати у детектива» й відгадувати сюжетні ходи. І так, деякі моменти вдалося передбачити. Але коли за сто сторінок до фіналу мені здалося, що все зрозуміло, Якуб все ж зумів здивувати несподіваною розв’язкою. І це, мабуть, найкращий комплімент для детективу.