Так вже хочеться встрибнути і почати... бо оці останні дні перед ретритом для мене вже в котре як очікування дива, яке ще не сталося і ти переживаєш, що раптом щось піде не так...На навчанні йоги Нігуми, було завдання по червоному вітру: мудрість розрізнення.Тобто сама здатність розрізняти це про: добре/погане, кіт/собака, день/ніч... А мудрість розрізнення це розуміння всього цього через пустоту, і управління своїм ракурсом бачення.І було завдання, потренувати мудрість розрізнення на життєвому прикладі.Я обрала потренувати мудрість розрізнення на підготовці до ретриту.Проблема/успіх, напруга/блаженствоТож час від часу зупиняю себе і міркую. А чому насправді я сприймаю задачі підготовки як проблему, а не як успіх? А чому в мене так багато напруги і обмаль блаженства?І змінюю фокус. Сам факт готуватись до ретриту вже успіх. Бо купа людей навіть не може підійти до такого етапу. Бо зайнята, не знає як і навіщо проходити ретрити...А проблеми, я вчуся роздивлятись їх як частину ретриту, як те що вже є практикою, що мені допомагає очистись і бути готовою до тривалої тонкої енергетичної роботи ретриту.З такими кутами зору підготовка набуває іншого особливого забарвлення.Допоки моя свідомість знов не "вляпується" в напругу і проблеми, забуваючи про мудрість розрізнення ))))Піду активувати червоний вітер знов, активувати мудрість )))❤️