Мій мікро-ретрит: як хатні справи стали духовною практикою? Це був час вдома повний повсякденних справ. Намір — баланс між побутом, моєю справою та духовним шляхом. Спочатку медитація з наміром: хай цей ретрит допоможе створити баланс. Я призначила хатні справи побути моїм Вчителем. І це було круто! Отримала інсайт, що мені здається, ніби побут це просто. Бо, наприклад, що такого — помити стіни ванної? Але якщо тижнями відкладаєш, відчуваєш лінь — значить, для тебе це не просто! І визнання: "це для мене складно" — є великою мудрістю. Коли я зрозуміла це — відчула легкість, бо зникло самозвинувачення "ти лодирка, не робиш просту річ". Помивши ті стіни, я відчула себе героїнею! Це була турбота, повага і любов до себе: дати собі це визнання і захоплення🌷🌷🌷

Далі мій Вчитель - суп!

🍲🍲🍲🧀🌶🧀🥬

Я дратівливо думала: "як задовбало терти, різати!"І виник образ: постав на стіл сиру цибулю, моркву і нечишену картоплю. Нехай обідають. Несмачно, сумно і незрозуміло. Тепер побач свій суп: гарячий. Ароматний. Із сиром, грінками, італійськими травами. Запашна пара від тарілки. Блаженство! І от я вже з натхненням натирала моркву :) Уявляєш?

😁

А потім суп "навчив" мене моїй роботі. Страви — це знання, приготоване за моїми рецептами. Моя справа — не просто знати і давати сирі знання. А вміти готувати, подавати - ділитися так, щоб це було "смачно", цікаво, живильно! Не кожен день вийде робити побут як ретрит. Але іноді корисно. Бо побут - майданчик високої йоги повсякдення, неймовірного джерела сили. В моєму онлайн-курсі "Святкуй життя" є танцепрактика — сакральний танець повсякдення. Хто проходив — зробіть її ще раз. Хто не проходив — рекомендую цей невеличкий курс. Ти здивуєшся, скільки краси й сили є просто в тому, щоб бути з собою в тому, що є. Пиши КУРС, і я напишу подробиці.