Мій мікро-ретрит: як хатні справи стали духовною практикою?Це був час вдома повний повсякденних справ.Намір — баланс між побутом, моєю справою та духовним шляхом.Спочатку медитація з наміром: хай цей ретрит допоможе створити баланс.Я призначила хатні справи побути моїм Вчителем. І це було круто!Отримала інсайт, що мені здається, ніби побут це просто. Бо, наприклад, що такого — помити стіни ванної? Але якщо тижнями відкладаєш, відчуваєш лінь — значить, для тебе це не просто! І визнання: "це для мене складно" — є великою мудрістю.Коли я зрозуміла це — відчула легкість, бо зникло самозвинувачення "ти лодирка, не робиш просту річ".Помивши ті стіни, я відчула себе героїнею! Це була турбота, повага і любов до себе: дати собі це визнання і захоплення🌷🌷🌷Далі мій Вчитель - суп!🍲🍲🍲🧀🌶🧀🥬Я дратівливо думала: "як задовбало терти, різати!"І виник образ: постав на стіл сиру цибулю, моркву і нечишену картоплю. Нехай обідають. Несмачно, сумно і незрозуміло.Тепер побач свій суп: гарячий. Ароматний. Із сиром, грінками, італійськими травами. Запашна пара від тарілки. Блаженство!І от я вже з натхненням натирала моркву :) Уявляєш? 😁А потім суп "навчив" мене моїй роботі. Страви — це знання, приготоване за моїми рецептами.Моя справа — не просто знати і давати сирі знання. А вміти готувати, подавати - ділитися так, щоб це було "смачно", цікаво, живильно! Не кожен день вийде робити побут як ретрит. Але іноді корисно. Бо побут - майданчик високої йоги повсякдення, неймовірного джерела сили.В моєму онлайн-курсі "Святкуй життя" є танцепрактика — сакральний танець повсякдення.Хто проходив — зробіть її ще раз.Хто не проходив — рекомендую цей невеличкий курс.Ти здивуєшся, скільки краси й сили є просто в тому, щоб бути з собою в тому, що є.Пиши КУРС, і я напишу подробиці.