The Elder Scrolls 🇺🇦 | теорії #skyrim— Чи справді Партурнакс розкаявся? Наприкінці основної с...

#теорії #skyrim— Чи справді Партурнакс розкаявся? Наприкінці основної сюжетної лінії Skyrim, після перемовин на Горлянці Світу та перед першою битвою з Алдуїном, до протагоніста підходить один із Клинків — Есберн або Дельфіна, залежно від того, з ким першим почати діалог. Вони вимагають убити очільника Сивобородих — Партурнакса. Саме в цей момент багато гравців остаточно відвертається від ордену драконоборців. Проте якщо уважніше прислухатися до діалогів, позиція Клинків уже не здається настільки однозначною. Партурнакс був правою рукою Алдуїна. Навряд чи таке місце посів би дракон-пацифіст. Якщо згадати жорстокість часів драконячого культу, що й призвела до повстання людей проти дітей Акатоша, стає очевидно, що "Права рука" Алдуїна навряд чи залишався осторонь цих подій.«Вони мудрі. Я б не став довіряти іншому дова.» Часто як аргумент на захист Партурнакса наводять його каяття та перехід на бік людей. Але чи справді він розкаявся у злочинах проти смертних? Чи, можливо, усе між Війною драконів і 4Е 201 роком було частиною задуму, що тривав кілька ер і мав на меті зміну влади серед драконів? У розмовах із Партурнаксом неодноразово порушується тема прагнення до влади — риси, притаманної всій драконячій расі. Сам він стверджує, що навчився приборкувати власну природу.«Є голод, який краще терпіти, ніж втамовувати. Якщо ти не піддаєшся спокусі в малому, це допомагає відмовитися від більшого.» Втім, від влади він так і не відмовився повністю. Сивобороді — це орден, створений навколо його вчення, а його члени ставляться до Партурнакса з майже релігійною пошаною. Нехай і обмежений, але це все ж вплив. Для одних це може бути лише продовженням його наставництва, подібного до навчання перших Язиків ту’уму. Для інших — ознакою того, що прагнення до контролю нікуди не зникло. На це натякають і слова самого дракона:«Без панування Алдуїна вони все ж можуть схилитися перед вагзен (істиною)... правильністю мого Ту’уму. Хочуть вони цього чи ні — вони його почують!» Після зникнення Алдуїна Партурнакс також фактично претендує на роль нового очільника драконів. Із цього можна припустити, що створення Язиків було не лише способом допомогти людям у боротьбі з Алдуїном, а й можливістю усунути суперника. А вже пізніше, після Битви біля Червоної гори та занепаду старих традицій, Партурнакс міг поступово перетворити Язиків на закритий орден Сивобородих — відсторонений від зовнішнього світу та зосереджений винятково на його філософії. Можливо, це було потрібно для того, щоб норди більше не стали загрозою для драконів, адже після зникнення Алдуїна вже не залишилося того, хто здатен їх відроджувати. Але як Партурнакс міг знати, що Алдуїн повернеться? Самі дракони відчувають плин часу. За словами Партурнакса, на вершині Горлянки Світу існує часовий розрив, і він цілком міг усвідомлювати, що одного дня Алдуїн повернеться саме через нього.«Ми, діти Акатоша, відчуваємо час. Можливо, це наша єдина слабкість.» У підсумку Партурнакс постає вже не лише мудрим наставником і союзником людей, а значно складнішою фігурою, чиї мотиви можуть бути далеко не такими безкорисливими. Особливо якщо згадати значення його імені мовою довазул — Paar-thur-nax, «Амбітний Жорстокий Тиран»._______автор допису: @Spicula_in_flumine. Надсилайте свої цікаві пости, і ми їх опублікуємо!The Elder Scrolls українською