«Мої батьки цілуються на дивані. Якось вони вже таке робили, і в результаті на світ зʼявилася я». Та «цілувалися» — то мʼяко сказано. Поцілунками це складно було назвати. Цього вона вже набачилася: мати пристрасно присмоктувалася до батька, коли той повертався з роботи; батько нахилявся і легенько цілував її у щоку, чекаючи на світлофорі; Мерилін скручувалася біля Девіда на задньому подвірʼї, театрально закидала голову й так палко цілувала чоловіка, що аж диванчик скрипів. Батьки цілувалися під час бейсбольних матчів та в крамниці; цілували одне одному лікті, шиї й волосся; цілувалися, засунувши руки в кишені одне одному, обіймаючись за талію; цілувалися вранці, перед сном, прощаючись і вітаючись. Вони цілувалися просто тому, що цілувалися. — «Так весело нам ще ніколи не було» Клер Лобмабрдодітей-підлітків це, певно, може дратувати. та це найкраща модель поведінки, яку транслюють батьки своїм дітям — щира любов, пристрасть і захват одне одним, вірність і втішна близькість. незалежно від віку, кількості народжених дітей і спільно прожитих років ❤️