квітень, наче швидкісний потяг, що спізнюється в літо: щойно був — і вже нема.а от вражень лишив аж надто багато — я емоційно дистабілізувалась. тому план А: налаштувати рутину, аби пережити власний шторм без зайвих «наслідків».разом із тим квітень був максимально продуктивним. і в читанні теж📚— прочитала 2 книжки Вікторії Амеліної: «Свідчення» — збірка поезій як точкова, миттєва фіксація почутого-побаченого-відчутого... щемка і дихаюча поезія. і «Дім для дома», що потрапивв мій особистий топ. в тексті плеяда поколінь українців різного походження, мозаїка рефлексій про світочуття, петчворк історій і досвідів. велика для мене насолода, що усе це ми бачимо очима собацюри Домініка — просто люблю цей прийом 🐕 — вперше читала Дмитра Лазуткіна і його найновішу збірку «Будемо жити вічно». складно говорити про ці вірші так, аби когось спонукати їх прочитати. це тексти, які ти або відчуваєш і проживаєш, або ні — тоді відкладаєш, та чи повернешся (?)… вірші-спогади про війну, які автору неможливо було забути, а отже довелось ословити й висловити❤️‍🩹мені загалом поезія здається якимось окремим живим організмом. як берешся за неї, кожна збірка окремо (а іноді — вірш!) потребує якоїсь майже магічної, інтуїтивної синхронізації. не уявляю, як можна розумно говорити про сучасні вірші — для мене це суто коннект чуттів і невидимих енергетичних хвиль.— «Червоні хащі» і «Слово на літеру «Ф» теж успішно прочитані — хороші.— перечитали з моїми пацанятами детективні «Пригоди Містера Пінгвіна». попереду ще три частини з серії. колись її обожнювала доня, тепер тащиться Ваня. Мирко ж підслуховує під час вечірніх читань, доки не засинає. розважальне читво без особливого сенсового навантаження, ніби Агата Крісті для читачів 6-7 років.— три сотні сторінок «Мідноголового демона» позаду. тижнева перерва — і час повертатись дочитувати. та чи осилю? чесно, відчуваю сумніви. мені середина тексту, коли головний герой таки виривається з чіпкої павутини тотальних життєвих негод і трохи встаканює своє життя-буття, відчутно піднудила. але памʼятаю, зустрічала зачіпки, що ця пісня гратиме недовго — американські гірки мають продовжитись. словом, треба просто себе всадити за книжку.а що у вас по книжкам і настрою у квітні?