НАУКА НА ПРОДАЖ: ЯК ПРАЦЮЮТЬ ПАПЕРОВІ ФАБРИКИ І ЧОМУ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ НАУКОВІЙ СПІЛЬНОТІ«Паперові фабрики» перетворили наукову репутацію на тіньовий бізнес, масово продаючи фальшиві статті, авторство та цитування. Використовуючи ШІ та крадіжку імен реальних вчених, вони успішно обходять рецензування, забруднюючи наукову літературу недостовірними даними, які згодом стають хибною базою для нових досліджень та навчання ШІ.Механізми шахрайства стають дедалі цинічнішими. Яскравим прикладом є історія Федеріко Джермані з Цюрихського університету, який несподівано виявив себе «співавтором» рукопису на ResearchGate, якого ніколи не бачив. Такі віртуальні ідентичності та використання імен реальних вчених без їхнього відома потрібні фабрикам для підвищення довіри до фальсифікацій та продажу цитат.Наслідки цієї діяльності є катастрофічними: знижується якість журналів, а наукова література наповнюється недостовірними результатами. Хоча бази даних Scopus та WoS деіндексують сотні журналів, комерційний сектор часто не зацікавлений у реальній боротьбі з фабриками, обмежуючись лише резонансними випадками. Головною ж перешкодою на шляху до подолання кризи залишається розрив між етикою та правом: купівля статей чи цитат є грубим порушенням доброчесності, але у більшості країн світу це досі не є незаконним. Без зміщення фокусу з кількості публікацій на їхню якість, наука залишатиметься вразливою для ринкових маніпуляцій.