Буду потрошку вам розповідати про готелі, що мені сподобались або навпаки.Їх багато. І готелів і розповідей.Інколи я думаю про те, що готелі схожі на людей.До одних ти приростаєш серцем одразу, знаходиш спільні мелодії душі, прокидаєшся з усмішкою і хочеш вертатися туди знов і знов.А є наче й не погані, але ходиш там і не почуваєшся щасливим.І це не можна пояснити одним реченням.Просто ви трішки не підійшли один одному і часто ця прірва росте, а інколи прийшла на зміну нова команда і все змінилось.І їсти стало смачніше, і анімація не бісить, а заворожує, і номер прибрали наче сонячних зайчиків запустили і на душі стало легко і приязно.На це сприйняття впливає не лише готель, але й новини з України.Тобто по суті робота ЗСУ.Тому багато хто звик вже: прокинулись, посміхнулись = задонатили!Бо лише ЗСУ продовжують нам життя і роблять настрій.Лише вони.Ну і ми звісно.Від нашого настрою і сприйняття надто багато залежить теж.Бо кажуть же, що є люди-бджоли, для яких всюди квіти, і люди-мухи, що бачать всюди лише лайно.Я інколи дивувалась, як в один і той самий час різні люди по різному сприймали і готель, і погоду, і країну.А потім сама поїхала у відпустку з людиною, яку вже не сприймала як свою.Але все ще намагались щось там врятувати/спасти у відносинах.І вийшло тільки гірше.Бо всю відпустку мені мстилися за моє рішення розлучитись.І я проплакала всі дні і улюблений готель вперше не радував, а наче був свідком моєї печалі...Тепер я так не роблю.Я вже вмію виставляти межі.Я вмію казати НІ.І обирати себе і своїх теж навчилась гарно.Та все ж таки розповім вам про готель.Я його часто продаю.Він дійсно гарний і цікавий.Але цей раз мене вразив не він..В готелі все стабільно добре.Та в рекламнику нас зустрічав син власника, що веде телеграм-канал готелю, робить йому рекламу і не може собою налюбуватись/натішитись.Бо вважає себе прекрасним і неймовірним.І дівчата з групи, що були підписані на нього в соц.мережах так чекали цієї зустрічі, що мені було аж цікаво самій побачити хто ж це такий.І в нього все було відрежисовано - навіть амнезія, коли він "забув" якесь слово і прекрасна дружина з готовністю "нагадала" його.Нас пригощали шампанським, полуницею в шоколаді і лилась розповідь, як казка.І 40 хвилин він купався в увазі дівчат і радів з того.Ми дивились номери, пляж, територію.Це дуже гарний досвід, бо я знаю цей готель, але так приємно впевнитись, що все там добре.Побачити на власні очі пляж з піщаним входом в море (що не так часто в Бодрумі) і іншу частину, теж необхідну, бо номерів багато і всім повинно вистачати місця.Зараз подруга теж в рекламнику в цьому готелі і каже що спектакль той самий.Але їй вже смішно те дивитись по другому колу.І коли він розповідає про прогулянкові зони для туристів і питає в дружини:- Как ти гаваріш, чєм там пахнєт?- Там пахнєт БАБЛОМ!! - каже красива дружина завчену фразу і він киває задоволено.Спектакль закінчився.Та туристи люблять цей готель.І є ті, що бронюють його знов і знов.Тут смачно, легко, цікаво.Але дуже багато рашистів, порівняно з іншими готелями.І є туристи чиї діти говорять орчою мовою і їм дуже ок, що діти між собою можуть спілкуватись.І вони не думають про те, що орченята виростуть і прийдуть vбиvати наших дітей..Зараз на моменті в них ще поки що "какаййа раззніцца" "ета же дєті" "может вайна і закончіцца пака ані вирастут".Може й закінчиться..Це не просте питання.Та я раділа, що була в Бодрумі в не сезон і бачила мало немитих.А коли ми побували на тій знаменитій Марині, де "пахнєт баблом" - нам пахтіло морем, яхтами, ресторанчиками з видом на море і магазинами одягу, прикрас, косметики.Але не баблом.. ніт..Мабуть рецептори в нас інші.Цікаво, що дівчатам з екрану так подобався цей готельєр, а побачивши без софітів - розчарувались.