Дійсно багато людей останнім часом кажуть, що їх тримають і мої тексти і розмови зі мною.Я не знаю як це працює, але я рада, якщо комусь стає хоч трішки світліше від того, що я роблю.Родина з Харкова бронює на літо море в мене і каже:- Тепер не загинемо! Я собі загадала, якщо забронюю в Дубровської - то все буде добре!Дві родини з Сум вже неодноразово запитують і бронюють в мене недорогу Болгарію автобусом.І мріють, що колись знову автобуси будуть виїжджати з їхнього міста.Але зараз це небезпечно.. І приходиться доїжджати до найближчого більш мирного міста.Дивуюсь, що друзі з Харкова, який немиті не жаліють довгі роки, бо саме Харків придумав пісню "пхутін х...йло" і це вже навіки-вічні його позивний для історії, кажуть мені:- Ну в Харкові ще більш-менш, і світло є і вода, а от Києву дістається страшенно.Для мене вибухи страшніші ніж відсутність світла довгі години..Хоча військові кажуть в планах орків обезточити Київ назавжди. Та є ж альтернативні джерела живлення.І скоро буде сонце.І генератори теж, хоч і тхнуть, але працюють.Вигребемо!У Відні все спокійно - сьогодні була мряка і мінімальний мороз.Тому слизько.Саша купує нам квіти.Коли я приїхала - мене чекали тюльпани, потім яскраво-червоні троянди, тепер жовті.Червоні трохи вже похилились і вона хотіла їх викинути, але я випросила невеличку вазу, налила туди гарячої води, підрізала стебла і вони знову стоять як нові.А Олександра сміючись називає мене Відьмою ))Бо ще такі метаморфози не бачила.Сьогодні ми ходили на закупи - купували нашим звірятам корм.Якщо береш декілька пачок, то діє знижка.І ми брали по декілька різних.Бо вони люблять коли ми міняємо і даємо їм різні смаки.Говорили про те, що в Україні люди роблять теплі будиночки для бездомних котиків, розвозять корми для собак і котів, бо ж морози страшенні.А у Відні стоїть черга на "всиновлення" звіряток.Бо їх мало, а бажаючих тьма.Собачка у Олекси дуже родовита і породиста.З Білої Церкви.А кіціка вона взяла коли в Римі волонтери пристраювали бездомних котів.І він і досі зляканий.Бо видно що перші місяці життя були до нього дуже суворі.Особливо лякається, якщо я тримаю в руках футболку чи свитку і вивертаю її чи рукава - тоді він прожогом кидається тікати.І я розумію що його якось схоже ловили і можливо ображали.І мені так його шкода...Гладити котів і собак - окрема насолода і відновлення.Вони такі милі і ніжні зі мною.Так радіють, що я прокинулась чи повернулась.Що я йду і на серці теплішає.Мені тут так добре.Зустріли дівчину з України з гарним песиком.Вона живе недалеко від нас у Відні.Наші собачки почали гратися і вона запитала українською:- Ви мабуть з України?Ми здивувались:- А що це так видно?- Просто я помітила, що лише в українців такі гарнюні собачки тут. В місцевих всі собаки не породисті - з притулку.А рашисти люблять тільки себе - рідко заводять звірят. І якщо й так, то вони агресивні і не милі, як і господарі.Наша собаня дуже чемна і мила.І досить рідко гавкає.Але на днях ми вийшли на прогулянку, я відчепила її з повідка і вона раптом загавкала на дівчинку, що сиділа на лавці і щось клацала в телефоні.Ми з Олександрою здивувались, а потім я сказала:- Ідем Лілі, це не грусня!І наша малявка замовкла, завиляла хвостиком і побігла поряд з нами.А ми з Олександрою сміялись і придумували, як класно було б навчити гавкати на нелюдів.Замість команди "Голос!" давати команду: "грусня!"Пише подружка з Києва, що перед тим як робити пропозицію, милий подарував їй класну станцію і інвентор для світла в хаті.І звісно вона відповіла "ТАК!", бо давно чекала пропозиції і готова була бути з ним і при свічках, але під гул інвентора краще.Жаль лише, що майже не бачаться через цю війну.. Та тепер він впевнений, що вона буде в теплі і на зв"язку завжди, скільки можливо.Читаю іншу знайому, вона каже, що більше не вважатиме романтикою свічки - тільки повну ілюмінацію і гул працюючого пилосмоку, посудомийки, бойлера і пральної машинки.Бо це тепер для неї саме романтичне на всі віки.Не Париж, Мальдиви чи обручка.