Правовий геноцид?

Частину українців "бусифікують", обмежують у правах, засуджують на реальні строки за дрібні крадіжки чи дописи у соцмережах. Але не всіх. Деяких не чіпають ні ТЦК, ні правоохоронці, за багатомільйонні (у доларах) крадіжки та за фактичне мародерство під час війни, яке є прямою допомогою ворогу

Приклади перших. За "економічні" злочини:

Шепетівка, 2022. Жінка двічі поцупила м’ясо з магазину (один епізод ~6 кг). Суд дав 5 років реального позбавлення волі.​

Кривий Ріг. Розбите скло вітрини, цигарки й ковбаса на понад 17 тис. грн — 5 років.

Чернігів, «Епіцентр», 2025. Відкрито взяв зубні щітки, запальничку, серветки й драже на 5 051 грн. Кваліфікація — грабіж повторно в умовах воєнного стану, вирок 7 років. Адвокат публічно сказав формулу, яку часто цитують: «за 300 грн і за мільйон санкція одна».

А це злочини ідеологічні:

Пенсіонерка з Чернігівщини, Прилуки, 2023. Три вподобайки в «Однокласниках» під якимись постами про «ДНР». Суд написав: лайк автоматично показав допис 178 друзям, отже це поширення. 5 років позбавлення волі (без конфіскації). Справа стала мемом «посадили за лайк».​

Київ, Дарницький суд, червень 2025. Коментарі у Facebook 2023-го: «немає війни росіян з українцями», влада — «фашисти». Кваліфікація вже - державна зрада. 5 років реального строку, хоча дописувачка раніше не судима і навіть донатила на ЗСУ.​

Харківщина, лютий 2026. Пости в «Однокласниках»: війна як «внутрішній конфлікт», підтримка обстрілів. Перша інстанція — умовно; апеляція за скаргою прокурора — 5 років реального.​

А ось дещо інше правосуддя. 24 вересня 2026 ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між САП і відомим революціонером - екснардепом Сірожою Пашинським (у 2014 — в.о. глави Адміністрації президента) у справі про арештовані нафтопродукти структур соратника Януковича - Курченка.​

Пашинський визнав вину за ч. 2 ст. 364 КК (зловживання службовим становищем з тяжкими наслідками) і ч. 1 ст. 255 КК (участь у злочинній організації) і погодився "настучати", перепрошую - дати викривальні покази. З початкового набору статей зникла важча ч. 5 ст. 191 (привласнення в особливо великих розмірах) — її «виторгували» ще на етапі угоди влітку 2026.​

Про що йдеться.

Березень–червень 2014. Суд арештував десятки тисяч тонн нафтопродуктів компаній Курченка (імпорт через «Сепек»). За версією НАБУ/САП, Пашинський і бізнесмен Тищенко (не Коля, інший), яко переможці "Революції Гідності", через політичний вплив домоглися передачі цього палива на держпідприємство «Укртранснафтопродукт», яке фактично існувало тільки на папері; далі продукцію банально розпродали, себто "спіонерили".

Слідство оцінювало збитки приблизно в 817 млн грн (хоча раніше фігурували й вищі цифри). Версію «віддали на потреби армії» спростували - пального військо не отримало. Інші фігуранти (Тищенко, Кірман, Бучинський) теж пішли на угоди — з умовними строками.​

Як поплатився Пашинський за цей злочин?

Він має заплатити ~1,1 млрд + штрафи:
- 600 млн грн — відшкодування збитків у загальний фонд держбюджету, частинами протягом 2,5 років.
- 400 млн грн — фонду «Повернись живим» (Тарас Чмут) або поставка озброєння за узгодженим з фондом переліком протягом 6 місяців.
- 100 млн грн — БФ «Спільнота Стерненка» цільово на закупівлю озброєння для Сил оборони, протягом 30 днів.
- штраф 850 тис. грн як основне покарання;
- ще 17 тис. грн + заборона рік обіймати держпосади як додаткове.​

Жодної конфіскації майна, оскільки додаткове покарання у вигляді конфіскації за ст. 255 з’явилось у законі лише в червні 2020-го, тобто після вчинення злочину 2014. До цюпи Сірожу теж не посадили.

Тепер по-суті. За курсом 2014 року, Пашинський вкрав з бюджету приблизно 80 мільйонів долярів. Наш гуманний суд присудив йому віддати зі вкраденого приблизно 25 мільйонів долярів за нинішнім курсом. При цьому, значну частину не у бюджет, а топ-волонтьорам. Прекрасний бізнес! Адже це бізнес, погодьтеся: вкрасти 80 мільйонів, а віддати тілько 25!

Нє, я розумію, що чималою сумою довелося поділитися, адже у всіх правоохоронних чиновників та інших представників державних, "волонтерьких", "антикорупційних" установ є свої "Музи", родини та статусні потреби. Але, так собі міркую, vip-злочинцю теж щось залишилося...

То був приклад іншого правосуддя.

Чому пані з Шепетівки не могла, як Пашинський, повернути третину вартості вкраденого м'яса і не сидіти 5 років у в'язниці? Все просто: ті копійки за вкрадену ковбасу правоохоронну систему не цікавлять. А показувати роботу та демонструвати суворість закону - треба. Тому все за класикою: украв мільйони, поділився - і гуляєш на волі; поцупив торбу ковбаси - сидиш на нарах.

Ти простий роботяга? У тебе виникла 3-х денна дірка у бронюванні - і тебе запаковують у бусик, коли вийшов у магазин за хлібом, бо дружина вдома займалась малою дитиною (саме таку історію днями почув у хлібному магазині). Ти член організації, яку фінансують ріжні "сороси"? Всьо - то особливо цінний кадр і маєш броню. Прикладів подібної "правової" вибірковусті - ціла купа.

Щодо "ідеологічних злочинів".

Як постановив наш найгуманніший і найсправедливіший суд у світі: лайк під якимось схвальним щодо ДНР постом в "Аднакласніках" автоматично показав цей допис 178 друзям, отже це поширення.

А тепер погортайте телєграм-канали московських пропагандонів (я регулярно сканую їх інформаційний простір). Що там? Корупція та бусифікація. Не їхня, звісно. І багатомільйонні перегляди. Пояснювати, яку ідеологічно-пропагандистську шкоду наносять у гібридній війні відео бусифікацій та плівкових одкровень міндічєй-мудрих - немає сенсу.

Якщо подивитись на пропорцію злочинів, вона теж очевидна: за мільйони долярів украдених грошей - воля, за кілька тисяч гривнів - тюрма; за 3 лайки з охопленням 178 віртуальних друзів - 5 років ув'язнення, а за картинки й інформацію для багатомільйонного розповсюдження московською пропагандою - угоди з набу-сапами та позбавлення права займати керівні посади.

Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, геноцид - то цілеспрямовані дії, вчинені з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Хоча міжнародне право класифікує геноцид переважно через фізичні дії (вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов життя), елементи правового регулювання завжди передують або супроводжують його, що добре прослідковується в історії ріжних країн.

Тож аби відповісти на питання: чи коїться злочин геноциду щодо українців, потрібно зрозуміти: за якими критеріями, себто відносно кого відбувається вибіркове правосуддя. Як на мене - критерій фінансовий. Ваші версії?