Sytnykinfo

Аналітична записка: Допис Данила Яневського «Білі орли» та інші представники політичної флори та фауни.Історик і журналіст Данило Яневський у своєму дописі жорстко реагує на пропозиції надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ назву на честь «Героїв УПА» та 31-ї окремої механізованої бригади імені «генерал-хорунжого УПА Леоніда Ступницького». Він вважає такі ініціативи або некомпетентними, або свідомо провокативними (аж до версії про «агентуру Другої служби ФСБ»).Яневський озвучує факти (або добре обґрунтовані історичні тези):Розмежування різних УПА — найсильніша частина тексту. Він чітко розрізняє:УПА «Поліська Січ» Тараса Боровця (створена за наказом уряду УНР в екзилі, діяла проти німців, червоних партизанів і залишків РСЧА).УПА «Північ» під командуванням Дмитра Клячківського («Клим Савур») — саме вона, за його словами, несе основну відповідальність за етнічні чистки польського населення на Волині влітку 1943 року.Пізніші структури під егідою УГВР (1944), де Роман Шухевич обіймав посади, але документально підтвердженого статусу «головного командира єдиної УПА» у радянських оперативних матеріалах (включаючи справу «Берлога») немає.Цифри радянських репресій проти «бандитів ОУН-УПА та їх посібників» (150 тис. вбитих, 250 тис. депортованих) взяті з листа Підгорного до Хрущова — це реальне джерело.Теза про те, що сучасна держава Україна не несе прямої юридичної відповідальності за події 1943 року на Волині, відповідає позиції більшості українських істориків.Посилання на спільну заяву Квасьнєвського та Кучми 2003 року («Пам’ятаємо і прощаємо») — коректне.А ось його оцінки та висновки — сумнівні або надто жорсткі:Жорстка характеристика ініціаторів («придурки в сферичному вакуумі, диверсанти або пряма агентура ФСБ») — це вже не історичний аналіз, а публіцистична оцінка. Вона емоційно сильна, але дає противникам Яневського легкий привід звинуватити його в «зраді» або «антиукраїнськості». Більш стримане формулювання («некомпетентність або свідома провокація») виглядало б переконливіше.Роль Романа Шухевича подана однобоко. Яневський підкреслює відсутність документів про його призначення «головним командиром», але не згадує (або свідомо ігнорує) той факт, що Шухевич де-факто був однією з ключових фігур у керівництві збройним підпіллям з 1943–1944 років. Відповідальність нацистської окупаційної адміністрації — справедливо, але Яневський майже не торкається внутрішньоукраїнського контексту (конфлікт ОУН(б) та ОУН(м), радикалізація частини молодого підпілля, роль місцевих командирів).Заклик до «вдячності польському народу» — ймовірно політично правильний у поточній геополітичній ситуації, але в тексті виглядає дещо декларативно, без аналізу сучасних польсько-українських проблем, зокрема, намагання поляків змусити українців переписати свою історію.

Вчора вранці сказав в інтерв'ю, що не вірю у мир в Ірані. Трамп, на запитання репортера чи прислухається до нього Ізраїль, відповів: звісно, так, вони мене дуже поважають. Ізраїль уклав перемир'я з Хезболлою, але за кілька хвилин атакував південь Лівану...Ми вже довший час спостерігаємо руйнування не тільки міжнародного права, а й банальне нехтування всіма угодами та домовленостями. Є тільки власна вигода, а всі війни - це формат геополітичних ґешефтів...Тому не тішуся з того, що ми залили московитам сала за шкіру і нанесли удар по Москві. Звісно, видовище палаючого нафтового заводу та чорне небо над столицею країни-агресора мимоволі викликає примітивну "футбольну" радість: Ура! Наші забили гол! І московити врешті зрозуміють, що це війна, а не видумана кремлівськими пропагандонами СВО, про яку їм щебетали ріжні соловйови. Але...Але, вболівальники, фанати, глядачі потрібні професійному футболу тільки для бізнесу. Те, що пересічний вболівальник вважає спортом, патріотизмом - насправді великий ґешефт, піар і політика. З війною подібне. Ура, наші забили гол! А скільки голів чекати у відповідь? А ми точно впевнені, що наша команда краща? А суддя часом не грає на стороні суперника? А матч випадково не куплений?..Ура, ми дісталися до Москви! Ми дали ляпаса московському цареві і похитнули віру в його могутність! Прекрасно. Особливо для тих, хто хоче змістити царя з престолу. А наступник точно буде кращим? А якщо у боротьбі за престол переможе представник тих ідіотів, які вже нині закликають нанести удар ядерною зброєю? Ми точно впевнені у наших "партнерах", які вже відкритим текстом заявляють, що їм вигідна війна в Україні? А якщо їм завтра стане вигідним мир з московитами, ціною України? Ми так і не почули цілей війни. Капітуляція РФ? А це точно досяжна мета? Така перемога часом не стане пірровою, особливо з такими "друзями"? Занадто багато запитань, які можна задавати безконечно...Так що, не бити по Москві, після того, що вони роблять з Києвом та багатьма іншими містами? Ні, про це навіть не може йти мова. Тим паче, подібні рішення приймають ті, хто має відповідні повноваження та інформацію, починаючи від нашого дорогого презеса. Це як гравець на полі вирішує - нанести удар самому, чи дати пас комусь іншому, щоби шанси успішного завершення атаки виросли. Успішний удар чи невдалий пас можуть стати вирішальними у грі, а можуть - тільки яскравими епізодами, які не вплинуть на кінцевий результат. Але футбольний бізнес від цього не постраждає. Тому ніколи не дивлюся футбол - бо це не мій бізнес. Війна - то дуже великий бізнес. Але не хочу жодним чином приймати у ньому участь і отримувати від неї будь-яку вигоду. Війна як і футбол - це колосальні Маятники. Однак, якщо футбол витягує з вас енергію, трохи грошей і забирає час, то війна може висмоктати життя та душу. Воїн вбиває ворога - це природа війни. Але то не мастурбація на смерть, а кармічні порахунки. І кожен отримає своє сповна, рано чи пізно. І рід його...Але ми з вами на етапі Переходу, у фазі Великого Перезавантаження (за душкою Швабом). Тому зберігайте спокій і ясний розум. Світ не такий, яким його малюють ЗМІ та проплачені експерДи чи блоХери на зарплаті в олігархів. Бережіть себе та близьких і не грайте в ігри Маятників - може тоді й здолаєте Перехід...

Мир чи війна в Ірані?Зараз сторони близькі до підписання меморандуму про взаєморозуміння на 60 днів. Це має зупинити бойові дії, відкрити Ормузьку протоку, дати Ірану тимчасове послаблення санкцій і запустити ядерні переговори. Це не остаточна угода, а саме перехідний етап — далі або домовляться про довгострокове врегулювання, або все розвалиться. Оцінки переважно скептичні — занадто велике недовір'я між сторонами. Якщо підпишуть, результат буде видно вже за кілька днів.Ізраїль чітко заявив, що не є стороною цього меморандуму і не зобов'язаний його виконувати. Нетаньягу публічно підтримує Трампа і каже, що цінує його обіцянку в кінцевій угоді розібрати збагачений матеріал, демонтувати центрифуги, обмежити ракети й припинити підтримку проксі.Але насправді в Єрусалимі дуже скептичні — вважають, що документ занадто м'який, особливо щодо Лівану та ядерної програми. Вони тиснуть на США, щоб не розморожували іранські активи, і чітко дають зрозуміти, що свої операції в Лівані та Сирії продовжать.

🧬 Біолабораторії США: Габбард привідкрила завісу. Жорстка правда чи політичний театр?12 червня 2026 директор Національної розвідки США (DNI — Director of National Intelligence) Тулсі Габбард оприлюднила раніше засекречені дані: уряд США фінансував понад 120 біолабораторій у більш ніж 30 країнах, включно з Україною.Простою мовою, що це значить:Біолабораторії — це спеціальні установи, де працюють з небезпечними мікробами (бактерії, віруси). Рівні безпеки: BSL-3 і BSL-4 — найвищі, де ризики витоку величезні.Gain-of-Function (GoF) — «посилення функцій» вірусів: вчені штучно роблять їх заразнішими чи смертельнішими для вивчення. Багато хто вважає це бомбою сповільненої дії.Габбард прямо звинувачує попередників (включно з доктором Фаучі): вони брехали американцям про існування цих лабораторій, погрожували викривачам і навіть брехали під присягою. Тепер, на підтримку указу Трампа про припинення небезпечних GoF-досліджень, розвідка має копати глибше — особливо щодо клінічних випробувань на людях.Реакції:Роберт Мелоун (лікар, критик ковід-політики): «Це те, про що я говорив ще у 2022-му — в Україні їх було безліч».Сенатор Рон Джонсон: «Скандал набагато більший за Уотергейт».Що є в документах (PDF-слайди):Фокус на Україні — понад 40 об’єктів (Одеса, Харків, Ужгород, Херсон тощо). Фінансування через Black & Veatch, зберігання сибірки, чуми, туляремії, Еболи тощо. То не новина 2022-го — це була відома програма з 1990-х під назвою Biological Threat Reduction Program (зменшення біологічних загроз). Офіційно — щоби радянська біоспадщина не потрапила до поганих рук.Жорстка реальність:Наша влада, як завжди, все заперечує. Але факт, що американські чиновники довго приховували масштаб і брехали — промовистий. Політичний контекст зрозумілий: Габбард (яка вже outgoing — йде з посади) б’є по Байденівській команді. Російська пропаганда 2022-го отримала потужне американське підтвердження.Ризики реальні: витоки з таких лабораторій є по всьому світу. Але чи це «захист від загроз», чи небезпечні експерименти з подвійним призначенням — питання відкрите.Поки що — гучні заяви, слайди з відомими фактами та обіцянки нових деталей. Якщо будуть реальні розслідування, аудит і покарання — добре. Якщо ні — черговий раунд інформаційної війни.Прозорість потрібна. Але справжня — це не тільки «бомба» від Габбард, а повні дані, незалежний контроль і відповіді: що саме там робили і чому так довго брехали?

Прочитав прекрасний коментар до свого допису. У виглялі цитати Олдоса Хакслі. Хакслі «Мавпа та сутність», 1948 р. "Сап, друзі мої, сап — це хвороба коней, у людей вона трапляється рідко. Але не бійтеся: наука легко може перетворити її на універсальну хворобу. А ось іїї симптоми. Дикі болі в усіх суглобах. Гнійники по всьому тілу. Під шкірою — тверді вузлики, які зрештою прориваються і перетворюються на виразки, що лущаться. Тим часом запалюється слизова оболонка носа, звідкипочинає рясно виділятися смердючий гній. У ніздрях незабаром утворюютьсявиразки, які вражають навколишні кістки та хрящі. З носа інфекція переходить на очі, рот, горлянку та бронхіальне дерево. Через три тижні більшість хворих помирає. Подбати про те, щоб помирали всі підряд, було доручено групі блискучих молодих докторів наук, які зараз служать вашому уряду. І не тільки йому, а всім іншим, обраним або самопроголошеним організаторам всесвітньої колективної шизофренії. Біологи, патологи, фізіологи — ось вони йдуть додому, до родин, після важкого робочого дня у лабораторіях. Обійми солодкої дружини, метушня з дітками. Спокійний обід з друзями, потім вечір камерної музики, а може, розумна розмова про політику чи філософію. Об одинадцятій — ліжко і звичнийекстаз подружньої любові. А вранці, після апельсинового соку та вівсяних пластівців, вони знову поспішають на службу — з'ясовувати, яким чином ще більшукількість сімей, таких самих, як їхні власні, можна отруїти ще більшсмертоносним штамом bacillus mallei"

Надзвичайно важко постійно поглинати той ментальний шлак, який свідомо — заради маніпуляцій, а несвідомо — заради хайпу та декларування своєї «унікальної» позиції — щедро викидається в інформаційний простір.Звісно, можна просто не читати й не слухати. Але саме цей шлак, як виявляється, і формує мислення «вільних і незалежних» людей. А від людей, на жаль, ніде не дінешся. Коли ненароком чуєш розмови оточуючих чи читаєш дописи з коментарями — стає тоскно. Якесь тотальне «пороблено», брати і сестри…Більше того, бути сьогодні тверезомислячим і критичним — це вже майже екстремальний вид спорту. Натовп (особливо його найбільш «принципова» частина) миттєво видає ярлики: «конспіролог», «антисеміт», «зрадник», «ватник»… Колекція епітетів просто розкішна.Мовчати не виходить — бо те, про що писав і попереджав кілька років тому, тепер відбувається на очах. А усвідомлюючи, куди все це котиться під акомпанемент тотальної хуцпи та зомбованості, часом просто «зриває дах».Виникає класичний когнітивний дисонанс: мовчати не можеш, а говорити публічно — доводиться постійно фільтрувати базар, балансуючи між бажанням попередити і тихим, гірким розумінням, що зусилля, ймовірно, марні.Вибачте за цей емоційний викид. Просто реакція на чергову порцію брехні та лицемірства й усвідомлення того, що чекає на всіх нас, незалежно від статусу.Ще раз нагадую (хоч і нудно вже повторювати): бабло, зв’язки, посади й навіть приватні армії — ніщо не врятує без появи критичної маси тверезомислячих. А її, як не сумно, щось не видно на горизонті…

Хто є вигодонабувачами війни?1. Війна створила величезний клас бенефіціарів на ріжних рівнях:Військово-промисловий комплекс США, Європи, Ізраїлю, Туреччини, Ірану, Північної Кореї та самої Росії — отримують рекордні замовлення, прибутки та випробування техніки в реальних умовах.Енергетичні та сировинні гравці (США як експортер LNG, країни Перської затоки, Норвегія та інші. Частково виграла й РФ - через високі ціни на нафту та «тіньовий флот», але за "мінусом" ударів по нафтопереробці. Політичні еліти у багатьох країнах — війна дозволяє списувати внутрішні проблеми на «зовнішнього ворога», виправдовувати величезні видатки, відволікати увагу від корупції та економічних провалів.Грантоїдна та «аналітична» інфраструктура в Україні та на Заході.Окремо — певні фінансові кола, які заробляють на волатильності, кредитах для України, майбутньому відновленні та перерозподілі активів.Політики, волонтери-заробітчани, чиновники та бізнесмени, які заробляють на війні гроші та/або політичні дивіденди. Воєнні компанії - величезні гроші скеровані в сектор озброєнь. Lockheed Martin, RTX, Rheinmetall, Rafael (Ізраїль), Baykar (Туреччина) — рекордні прибутки у 2022–2025 рр. Московський ВПК теж на підйомі (паралельний імпорт, Північна Корея, Іран).Фармацевтичні, технологічні та біотех- компанії - випробування нових препаратіа і технологій як на полі бою так і в медицині та протезуванні; отримання колосальних баз даних, зокрема у сфері трансгуманізму (проєкт Unbroken у Львові та інші). Це не конспірологія, а банальна економічна логіка: кожна велика війна - то є величезний потік грошей, який завжди хтось освоює.2. Елемент глобальних торгів за новий світовий порядок.Сучасна війна — це не лише територіальний конфлікт, а частини більшої геополітичної гри. Послаблення Росії руками України дозволяє Заходу (особливо США) стримувати Китай, не вступаючи у пряму конфронтацію. Натомість Китай отримує все більше фінансових і політичних преференцій від слабкої Росії, яка витрачає ресурси, технології, людей і міжнародний капітал.Переформатування Європи — посилення залежності ЄС від США в енергетиці та безпеці, маргіналізація Німеччини та Франції у певних аспектах. Те саме стосується й України - угода про надра зі США, 100-літній договір з Британією, попередні домовленості з БлекРоком тощо. Тестування нової архітектури безпеки і правил гри (як далеко можна заходити та що вважається «червоними лініями»), а відтак - формату нового світового порядку. 3. Прискорення переходу до багатополярності.Китай, Індія, країни Глобального Півдня спостерігають і роблять висновки. Санкт-Петербурзький економічний форум - 2026, візит Сі до КНДР, переділ впливів у Африці тощо — це все елементи паралельного порядку, який формується.Війна завше є каталізатором і розмінною монетою у глобальних ґешефтах - торгах між великими гравцями. До прикладу, Трамп своєю риторикою («нехай розбираються», «я сам їх привів до такої позиції») це публічно підтверджує: для нього мир - то не священна місія, а "сдєлка". Тут не працює змова у класичному розумінні. Московське повномасштабне вторгнення 2022 року мало реальні причини з боку Кремля: страх втрати впливу після політичного програшу на Майдані; імперські амбіції; несприйняття української ідентичності та переоцінка власних сил. Водночас не слід відкидати версію про глобальний "договорняк", в якому сторони "кидають" одна одну в стилі "братків" і "бізнесменів" з 90-х років. Україна, на жаль, виглядає «пішаком» на геополітичній шахівниці, яким жертвують у якомусь диявольському гамбіті. Кількість вигодонабувачів не скасовує того факту, що для пересічних, не зомбованих пропагандою людей, війна - це насамперед особисті трагедії та величезні втрати. Але, хоча вигодонабувачів і менше, проте вони мають на мізки людей та політиків куди більший вплив ніж звиклі обивателі, які, часто в силу життєвих обставин, виявилися втягненими у Маятник війни.

Южаніна:Навіть не знаю, що на це сказати.📌ДПС повідомляє про виявлення схеми ‼️виведення за кордон майже 198 млрд грн через понад 2,3 тис. компаній, які після здійснення зовнішньоекономічних операцій фактично зникли.І в мене лише одне питання.А це що — сталося вчора?Чи вперше податкова отримала інформацію від НБУ про порушення строків розрахунків?Бо з повідомлення випливає, що:▪️ сотні компаній були перереєстровані на одних і тих самих осіб;▪️ окремі фізичні особи одночасно керували сотнями підприємств;▪️ компанії використовували одні й ті самі IP-адреси;▪️ подавали звітність з одних мереж;▪️ були зареєстровані за одними адресами.І це називається «факти, які привернули увагу»?Серйозно?Тоді виникає наступне питання.А що в цей час робили:▪️ ДПС;▪️ БЕБ;▪️ Держфінмоніторинг;▪️ Національний банк;▪️ правоохоронні органи?Адже якщо мова йде про 198 млрд грн зовнішньоекономічних операцій, тисячі компаній, масове використання номінальних керівників та ознаки легалізації коштів, то це вже виглядає не як окремі порушення.👉Це виглядає як добре організована система.⚡️До цього ж більшість компаній-порушників зосереджено у 7 регіонахІ ще.📌ДПС повідомляє про донарахування понад 70 млрд грн пені.❓Кому саме?📍Компаніям, які вже зникли?❓Який відсоток цих коштів реально буде стягнуто до бюджету?📍Чи ми знову побачимо лише збільшення податкового боргу на папері?❓‼️Чому держава роками не бачила або не хотіла бачити масштабну схему виведення коштів за кордон.І саме це є найтривожнішим у всій цій історії🤷‍♀️

НОТАТКИ. Що робити? Знову і знову ці запитання від ріжних людей: щирі, роздратовані, вимогливі - мовляв, а що ти пропонуєш, критикуючи? А що саме вас цікавить? Особиста безпека, стабільність, майбутнє дітей? Ви ж самі перекреслюєте це все, до прикладу, "вподобайками" під ментальними випорожненнями лукавих і заанґажованих пупарасів усіх гендерів. Я не пропоную. Всупереч негативу, обливанню брудом за спиною, внесенням у списки всіляких "гімнотворців" та іншим "побічним" явищам, які супроводжують кожну людину, котра насмілюється мати власну думку та говорити правду. Я займаюся Просвітою. Наскільки вмію та можу. Навіщо? Багато передумавши та дещо спробувавши реалізувати, переконався: тягнути когось за собою в той чи інший спосіб - марно. Пропонувати суспільно-важливі проєкти багатим українцям - аналогічно. Люди хочуть популізму, готових рішень, щоби їх хтось кудись за собою повів, у якесь світле майбутнє, але не бажають вмикати здоровий глузд і змінювати свій, спотворений ЗМІ, світогляд. Люди з великими грошима шукають власної вигоди (фінансової чи політичної), але не бажають витрачати кошти на щось корисне для загалу. Фінансувати футбольний клуб? О, так - це схвально, бо елєкторат прагне видовищ. Відтак - це статусно та тішить власне его. А, до прикладу, розробити справжню стратегію розвитку  рідного міста, чи зупинити його руйнування - то не потрібно. А часом і шкідливо - коли, скажімо, сам наживаєш капітал на корупційних оборудках. Тому, як на мене, єдине достойне заняття - то Просвіта. Правда невдячне. Сказав нині зраня одному хорошому та розумному чоловікові, коли зайшла мова за залужних-буданових: система заточена так, що кожен наступний буде для країни гіршим. Навіть, якщо говоритиме правильні речі. Але, якщо людина уповає на політиків, то мусить насамперед сама в ту політику "піти". Щоби зрозуміти, чому в існуючій системі виходу немає. Щоби змінити систему - має з'явитися критична кількість тверезо мислячих. Інакше - ніяк. Тому, просто робіть те, що маєте робити. Усвідомлено. І не кривіть душею. Ми маємо неминуче пройти Велике Перезавантаження - себто зміну світового порядку на новий. І тут без варіантів - процес пішов. А що буде далі - поки промовчу...

«… Вночі над Львовом знову зʼявилася велика заграва й ми подумали, що татари запалили якесь поблизьке містечко, та згодом виявилось, що то підʼїхав величезний табір Запорізького Війська. І в четвер рано Хмельницький зі всім своїм військом (його було, як показували на муках полонені, двічі по сто тисяч, в тому числі пʼятнадцять тисяч румельців*, турецького війська та волоський полк) став на Вовчій горі**, розташувавши згодом у різних місцях тридцять і пʼять полковників, не рахуючи незліченної черні, яка дуже зросла останнім часом за рахунок селян. Татари знову великими силами нападали на шляхи, але не досягли успіху, спаливши лише дві пасіки з будинками. В той же день Хмельницький, розставивши по горах козацьку й татарську сторожу для припинення безладних нападів, обʼїжджав місто на білому коні, вибираючи краще місце для штурму. Саме у вибраному місці, як він признався потім, прощаючись з нашими послами, куля вдарила під самого коня. Настала ніч, для нас сумна й неспокійна. Передміщани, які не могли більше боронити шляхи через великий натиск татар і козаків, відступили, й місто наповнилося громадою передміського поспільства, яке згодом через нестачу харчів (прийшли ж бо лише з життям), від холоду й знегоди вмирало всюди по вулицях; та й досі вмирає щодня по кільканадцять осіб. У пʼятницю козаки вже великими, воістину незліченними силами оволоділи передмістями і з монастирів, з камʼяниць, з будинків (в яких засідали), з дворів почали шкодити нашим на валах. У цей час на Ринку крикнули, що ворог, буцімто, взяв Галицькі ворота, й жінки, зчинивши в місті крик, кинулись зі своїх домівок з малими дітками до костьолів, прагнучи там, серед святая святих, вмерти від рук ворога. Однак чоловіки на валах і вежах боронилися досить мужньо, кладучи дуже багато ворога. А врешті у нас дійшло до такої відваги, що ми… наказали підпалити передмістя, пообіцявши щедру нагороду тому, хто це зробить. Знайшлися такі, які близько двадцять першої години за великим годинником кинули вогонь по різних місцях і він, швидко розгорівшись, охопив і обернув на попіл всі будинки навколо. Ворог мусив відступати з вогню, марно й безжально вбивши сто девʼятнадцять осіб у шпиталі святого Станіслава, не рахуючи тих, хто не міг вийти з будинків, а вкінці у церкві святого Юра повбивали немало чоловіків, викидаючи їх з вікон і, приставляючи драбини, стріляли в людей як у зубрів, а здобувши церкву, жінок, навіть грецької віри, продали в неволю татарам…В суботу ворог, зокрема полк Кривоноса, що стояв на Тарнавці зі своїм пораненим і хворим полковником, намагався взяти Високий замок і, незважаючи на досить дошкульний обстріл з міста, вийшов на саму гору й підкопував замковий мур. І тут, за допомогою Господа Бога, ворог, через свої значні втрати, хоч-не-хоч мусив відступити…»https://www.koroldanylo.com.ua/news/cast_7_period_reci_pospolitoyi_vid_procvitannia_do_zanepadu_1661_1772_rr_32345