5 березня 2019 року:З параграфу 2-го: «Необхідно, щоби війни, по можливості, не приносили територіальні вигоди: це перенесе війну на економічний ґрунт, в якому нації, завдяки нашій допомозі, відчують силу нашого домінування, а такий стан речей віддасть обидві ворогуючі сторони в розпорядження нашої інтернаціональної агентури, котра має мільйони очей, чиї погляди не перекриті жодними кордонами. Тоді наше міжнародне право зітре національне право, й буде керувати народами так, як цивільне право держав керує стосунками громадян між собою.Менеджери, яких ми обиратимемо з публічних осіб, в залежності від їхніх рабських задатків, не будуть особами підготовленими для управління, й тому вони легко стануть пішаками у нашій грі, маріонетками в руках наших вчених і геніальних радників-спеціалістів, вихованих з раннього дитинства для управління справами всього світу…Нехай для них найголовнішим буде те, що вважатиметься науковим і теоретично обгрунтованим. З цією метою ми постійно, за допомогою ЗМІ, плекатимемо сліпу до нас довіру. Національна нтеліґенція буде хизуватися насадженим знанням і, без логічної його перевірки, втілюватиме на практиці отримані наукові дані, скомбіновані нашими агентами з метою формування світогляду в потрібному для нас керунку.Нам необхідно рахуватися з сучасними думками, характерами, тенденціями розвитку народів, аби не робити промахів ні в політиці, ні в адмініструванні. Перемога нашої системи, частини механізму якої можна розміщувати порізно, залежно від темпераменту народів, які нам зустрічаються на шляху, не матиме успіху, якщо практичне її застосування не буде базуватися на підсумках минулого у зв’язку з сьогоденням.В руках сучасних держав знаходиться велика сила, котра приводить у рух людські думки – це засоби масової інформації (ЗМІ). Роль ЗМІ – вказувати начебто необхідні потреби, передавати скарги народу, виражати та створювати невдоволення. В ЗМІ втілюється торжество вільного слова. Але держави не змогли скористатися цією силою і вона опинилася в наших руках. Завдяки цій силі ми досягли впливу, дякуючи їй ми забрали в свої руки золото, незважаючи на те, що нам його доводилося зачерпати з потоків крові та сліз…». Сьогодні гібридні війни є світоглядно-ідеологічно-фінансовим міксом. Чому так, написав ще у 2014 році, виходячи з коцепції 7 рівнів війни, до якої неодноразово звертався у своїх дописах. Перемога на вищих рівнях не потребує втручання на нижчих - здеградоване й зомбоване стадо знищуватиме себе самостійно і добровільно. А коли хтось почне про щось здогадуватися (як Лісник) - його або фізично ліквідують, або зацькують, як посібника ворога… Міжнародне право вже замінили на право ЗМІ. Всі урядові структури просякнуті «радниками» і «консультантами». Армія грантожерів обслуговує неприродні тренди в інтересах корпорацій. Хибнокомпетентні депутати та урядовці сліпо виконують рекомендації «кураторів», не забуваючи красти з бюджету в межах дозволеного. Межі контролюватимуть створені на вимогу «зарубіжних партнерів» так звані антикорупційні органи, в яких нині йде боротьба між впливами місцевого олігархату та міжнародного. Міжнародний неминуче переможе. Всілякі збіговиська «національних авторитетів» розповсюджують Хуцпу, вважаючи, що вони доносять істину до свого народу… Ось так і живемо. І мислимо в площині «за кого голосувати». Ну-ну, смажений півень уже стрепенувся і скоро клюне…