Головна проблема війни. Найголовніша проблема війни, а відтак похідні від неї - "стокгольмський синдром", паніка, зрадництво, героїзація, ура-патріотизм, цинізм,  корупція на крові тощо - це її чорно-біле сприйняття і примітивізація процесів. Ця проблема на пост-радянському (і не тільки!) просторі породжена героїзацією війни, що особливо яскраво видно на московському "побєдобєсії", котре кремлівські ідеологи дбайливо плекали, зокрема, для обґрунтування вторгнення в Україну. Якщо уважно, без "єдиномарафонних" емоцій, проаналізувати "обґрунтування" московитського вторгнення, а ще раніше - анексії Криму та початку гібридно-громадянської війни (до 2022 року в академічних і міжнародних датасетах, таких як UCDP/PRIO, конфлікт на Донбасі класифікувався як "тип 4" — інтернаціоналізований внутрішній збройний конфлікт", так званих сепаратистів ніхто не позбавив громадянства, а підприємства Донбасу ще у 2015 році перераховували мільярди гривень податків у бюджет України), то помітимо одну важливу річ - синхронну підготовку московитами, "заходом" і українською владою обґрунтування позбавлення України територіальної цілісності, суб'єктності країни-агресора на міжнародних майданчиках (головування РФ у Радбезі ООН навіть після повномасштабного вторгнення та інше) та врешті-решт - легітимізації територіального поділу країни внаслідок збройної агресії. Давайте відзначимо такі дії та бездіяльність, починаючи зі втечі Януковича. Прожовження: https://www.facebook.com/share/p/1DGsAY8Fb2/