Поділюся цікавим спостереженням. Було в мене кілька місяців активного ЗОЖ, де я займаюся і тримаю баланс жирів, білків, вуглеводів. І певний калораж

А потім термін закінчився - і можна було їсти більш-менш корисну їжу, не рахуючи нічого і не дивлячись на час.

І знаєте прикол?

Щойно я перестала слідкувати за балансом того, що кладу в рота, вилізли болячки. ОРВІ, алергії, мігрені, загальний упадок сил.

Повернулася до контролю - все налагоджується.

І от що я усвідомила.

Поки ми усвідомлено не ставимося до ресурсів тіла, мозку, душі, ми не можемо осягнути обʼєм сили, який в нас закладений.

Ганяючись за миттєвими задоволеннями, ми вважаємо оце "норм" своїм максимумом. І лише навчившись по-справжньому про себе пілкуватися (не аромасвічки і кремики, а оцінюючи наскільки корисно ВСЕ що ми робимо стосовно себе), наша особистість розширюється в обʼємах. І ми це відчуваємо

І можливо я б цього не помітила...

Але недавно від нас поїхала свекруха. І всі оці неприємності через падіння імунітету, які у мене тривали тиждень - реальність, з якою вона живе все своє життя.

І от мені наука як довго я хочу оце вивозити.

Всесвіт повторив усі її симптоми в демо-версії. Та й таке)