Розкажу про самосаботажУ кожної людини є те, що вона підсвідомо хоче відчувати. І іноді ми несвідомо будуємо життя так, щоб отримати саме це відчуття.- Якщо людині дуже важливо відчувати свободу, вона може саботувати стабільну роботу, щоб не бути прив’язаною.- Якщо людині важливо відчувати, що її хочуть, вона може починати яскраві стосунки, але уникати серйозності щоб пристрасть не зникла.- Якщо людині важливо бути потрібною, вона може робити вигляд, що безпорадна, щоб інші залишалися поруч і допомагали. І це ок.Але те, за що ми чіпляємось (зобов’язання), часто показує, чого нам насправді бракує (потребу).Наприклад:- якщо людина постійно хоче все контролювати, її справжня потреба — довіра;- якщо вона прагне щоб її хотіли, її потреба — відчувати власну цінність;- якщо вона хоче щоб її всі любили, її потреба — навчитися любити себе. Чим менше людина задовольняє свою справжню потребу, тим сильніше проявляється її нав’язливе прагнення (симптом).От у мене періодично сильний саботаж з англійською і уроками водіння. Через страх оцінки і втрати контролю. Так я вчуся довіряти процесу. Типу "зроблю малеееесенький крок, але зроблю. А там як Бог дасть"Оце "як Бог дасть" — мантра моя на всі випадки життя 😂 P.S. Де уникання — там часто ключики від наступних дверей