Хочу ще додати, що ж велика проблема з похованням людей. Трупи на вулицях можуть лежати від декількох діб, до декількох тижнів та місяців. Поховати людину на місцевих кладовищах майже неможливо, тим паче, що ще для цього потрібні якісь дозволи. Ми отримуємо те, що вже дикі собаки, яких майже не годують, починають їсти цих полеглих. Неодноразово після цього фіксувались випадки коли собаки нападали на живих людей. Цій проблемі вже не один рік. Уповноважений заявив лише про 4 населені пункти, але між Голою Пристанню та Олешками є ще купа сіл, де ситуація може бути гіршою. Ще з часів потопу, там не забезпечувались гуманітарні питання та не було евакуації. Кількість загиблих в результаті потопу та подальших років вражає та більша в десятки разів від даних окупантів. Варто додати, що не всі трупи зібрали після потопу. Досі не всіх. Що багато будинків, де перебували люди, завалились, а сусідів поруч не було, тому ці трупи продовжують там бути і сьогодні. Також з 2022 року постійно відбуваються обстріли та полювання на людей дронами. Це сотні і сотні загиблих. Через це порушується логістика постачання продуктів до прифронтових сіл та міст. Підприємці, власники магазинів відмовляються провозити товар під такою небезпекою. Преценденти вже відбулись в деяких селах Голопристанщини та Олешківщини. Тому місцевих рятують або сусіди, або власні городи. Світло, газ, вода є розкішшю. Поки десь там хтось жаліється, що світла та газу не було пару діб, то в окупації це відбувається не один рік. Люди повернулись до життя минулого століття і виживають. Ми маємо розуміти, чому з часом українці приїздять жити до Росії, бо ті умови є нереальними. Дорога до України чи Європи коштує дуже дорого, та ні та, ні інша масово не забезпечує житлом біженців. На жаль, це робить Росія. Скажу на власному досвіді, що я втратив своє житло через потоп і не маю поки можливості на отримання нового, чи компенсацію за своє. Але я й не обрав Росію. Якось так. Це в тому числі і наше спільне досягнення, що про нас почали говорити, що почали переговори, щоб забезпечити евакуацію. Кожен, хто десь якось намагався щось донести - це ваша заслуга. Не забуваємо та продовжуємо.